Як повідомила прес-секретар керівника СБУ Ігоря Смешка Марина Остапенко, ще наприкінці квітня Президент підписав указ про призначення першим заступником голови СБУ народного депутата Володимира Сацюка, члена фракції СДПУ(о). Тож відтепер у головного охоронця нашої з вами безпеки перших заступників стало двоє (є ще шестеро «звичайних»).

Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 93-відсоткового пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь». Це рішення прийнято всупереч рішучим запереченням з боку парламентської Спеціальної контрольної комісії, яка виношувала намір повторно внести це підприємство до переліку тих, які не підлягають приватизації, а також незважаючи на заклик «нашоукраїнців» тимчасово припинити продаж об'єктів державної власності.

Провладні телеканали люблять показувати, як народні депутати духопелять один одного в сесійній залі. Звісно, за умови, що серед учасників фізичних «дебатів» «засвітився» хтось з опозиції — це ж просто задоволення, проїхатися по «невихованості й безкультур'ю» «наших українців», БЮТівців або й (залежно від політичної доцільності такої критики на даний момент) соціалістів із комуністами. Однак такі «цікавинки», на жаль, для любителів «гарячих» фактів та їхніх господарів, трапляються нечасто. Хоч бери та проси нардепів битися частіше! Можливо, саме з метою допомогти телевізійникам з інформаційним приводом народний депутат Петро Писарчук (фракція СДПУ(о)) й вирішив вдатися до непарламентських методів з'ясування стосунків. Хоч поза стінами ВР такі «розборки» навряд чи кого зацікавлять. Та й по телебаченню такого не покажуть, бо навряд чи іміджу «об'єднаних» есдеків допоможе демонстрація побитого їхнім однопартійцем громадянина, читай — виборця. А пан Писарчук нібито доклав руку до обличчя саме «пересічного» українця, львівського перукаря Арама Каракова.

Учора парламентський день знову пройшов під «стягом» Мукачева: керівництво Генпрокуратури, МВС та СБУ знову звітувало перед депутатами про розслідування тих колiзiй, що відбулися на виборах міського голови 18 квітня. На порядку денному стояли й інші питання, зокрема лідер комуністів Петро Симоненко до цього порядку кілька разів вносив питання про відкликання українського контингенту з Іраку (ліві навіть вивісили перед президією велике гасло-простирадло з цього приводу). Але найважливішим залишився Мукачів — містечко, котре віднедавна кидає у холодний піт своєю «демократичністю» увесь західний світ. Однак, як і перед святами, нічого конкретного від «силовиків» нардепи не почули.

Верховну Раду сьогодні пікетували. Причиною, яка змусила двадцятьох «протестантів» прийти під стіни головного законодавчого органу України, а згодом і лягти на проїжджій частині перехрестя між вулицями Грушевського та Шовковичною, аби бодай якось привернути до себе увагу народних обранців, стали не «мукачівські події», які вчора були центральною темою пленарного засідання. Хоча біда у донеччан — а пікетники були саме з Донецької області — де в чому перегукується з проблемою мукачівців. Бо протестували ці люди проти корупції в державних структурах та правоохоронних органах регіону. У руках доведені до відчаю донеччани тримали плакати з написами «Конституційні права подають сигнал SOS»; «Прекратите судебный произвол в Донецкой области»; «К ответу судей за несправедливые решения!» тощо.

ПУК, тобто парламентсько-урядова коаліція, переживає не найкращі часи. Де-факто більшості як такої в парламенті не існує вже давно, а як її визначити де-юре, вже не знає навіть сам «більшовицький» координатор. Принаймні, за словами Степана Гавриша, жодної заяви про вихід із парламентської більшості досі ніхто не подавав, зате «з іншого боку існує депутатська група «Центр», яка голосує синхронно з найбільш радикальною частиною опозиції». Оскільки «без депутатів групи «Центр» більшості арифметично не існує», необхідно проводити консультації, аби бодай приблизно розібратися з подальшою долею коматозного ПУКу.

Події під час виборів міського голови Мукачева схвилювали не лише Закарпаття, і навіть не тільки Україну — «подвиги» прихильників есдеківського кандидата Ернеста Нусера вже засудила європейська та світова спільнота. Однак правоохоронці й можновладці, схоже, навіть не чухаються, аби відновити справедливість: у Мукачеві панує Нусер, а обраний мешканцями міста Балога залишився, по суті, ні з чим. Проте опозиційні депутати відступати від спроб установити справедливість не збираються і не втрачають надії таки почути у сесійній залі звіт з цього приводу найвищого керівництва МВС. Як повідомив учора на ранковому засіданні спікер парламенту Володимир Литвин, він «обов'язково зв'яжеться з представниками правоохоронних органів», щоб «з'ясувати їхню готовність проінформувати Верховну Раду про розслідування ситуації з виборами мера Мукачева».

У суботу двох помічників народного депутата Володимира Філенка («Наша Україна») Івана Варченка та Євгена Золотарьова, затриманих за першотравневе носіння «останньої сорочки Януковичу» в Харкові, було звільнено з-під варти. Насправді помічники Філенка мали сидіти в буцегарні ще з добрий десяток днів. Але, зважаючи на величезний розголос, протести громадськості (нещодавно було подано заявку на багатоденне пікетування облдержадміністрації, яке здійснювали більше десятка політичних сил регіону) і намір опозиції звернутися до світової спільноти, влада завернула голоблі. У ситуацію втрутився сам «губернатор» Євген Кушнарьов, який направив звернення на ім'я голови Харківського апеляційного суду Василя Бринцева і прокурора області Василя Синчука з приводу постанов Київського районного суду Харкова. Цей суд, як уже повідомляла «УМ», визнав активістів «НУ» винними в порушенні порядку організації й проведення масових акцій і засудив Золотарьова та Варченка до 15 і 10 діб адмінарешту відповідно.

Сьогодні виповнюється півстоліття, як Україна стала членом Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Центральною подією у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі стануть урочистості за участю генерального директора організації Коїшіро Мацуури та урядової делегації України на чолі з віце-прем'єром Дмитром Табачником, інформувала прес-служба МЗС. Зокрема, пан Коїшіро представить Дмитру Володимировичу виставку українського декоративного мистецтва, що проходить під його, а також Леоніда Кучми патронатом.

Цілком імовірно, що вже через якихось кілька місяців скандально відомий екс-Прем'єр України Павло Лазаренко стане «вільною пташкою». Бо після того, як минулої п'ятниці суддя суду Північного округу Каліфорнії Мартін Дженкінс скасував майже половину пунктів обвинувачення у справі «США проти Лазаренка», Павлу Івановичу загрожує не понад двісті років ув'язнення, як передбачалося раніше, і навіть не двадцять, про які заговорили нещодавно, а неповних п'ять. Принаймні такої думки дотримується адвокат Лазаренка Дорон Вайнберг. Якщо врахувати, що за американськими гратами Павло Іванович уже відбув більше чотирьох років, то при великому бажанні наступний Новий рік він може зустріти на волі.