...Для початку проведемо експеримент. Задамо в пошуковій системі Google слово «порно». Результат маємо менш як за секунду — майже 28 тисяч сторінок. А тепер задамо «проститутки України». Ще вражаючіше — 616 тисяч (!) результатів. А давайте спробуємо слово, яке більшість із нас промовляє щодня і не раз, — «мама». Результат — 22 тисячі. Коментрі, як кажуть, зайві.
Минулого тижня в українських «вишах» нарешті закінчився прийом документів. Натомість почалось найцікавіше — зарахування студентів. З’ясувалося, що Київський національний університет ім.Шевченка проігнорував наказ МОН приймати документи до 29 липня і закінчив прийом ще 19–го. Отже, коли в інших ВНЗ ще працювали приймальні комісії, в «Шевченка» уже повним ходом ішло зарахування студентів. Колеги з інших університетів обурені: «конкуруюча фірма» незаконно відібрала собі най–найкращих. А ті, хто все–таки хоче навчатися в іншому ВНЗ, але вже зарахований до «Шевченка», тепер не можуть забрати документи...
Грандіозні плани «Укрзалізниці» — до Євро–2012 запровадити в країні швидкісний рух до 200 км/год — підкоригувала криза. Задля здійснення цих задумів довелося б будувати нові колії, а це потягло б за собою неймовірні витрати. Тож вирішено відбутися «малою кров’ю»: поїзди справді стануть швидшими, але всього до 160 км/год (зараз у середньому вони «чухкають» по 100–120 км/год, тоді як у світі потяги вже «літають» зі швидкістю 300 км).
Учора у ВНЗ України закінчився прийом документів. У Національному технічному університеті «КПІ» нам розповіли, що списки рекомендованих до вступу осіб вивісять уже сьогодні. Після цього студенти матимуть п’ять діб, аби донести в приймальну комісію оригінали документів. Хоча на подання паперів цьогоріч абітурієнти мали цілий місяць, але й учора до «КПІ» ще підходили й підходили вчорашні випускники. Звісно, кажуть у ВНЗ, за останній тиждень наплив спраглих до знань упав до 100—150 осіб на день. Тоді як перші «пікові» дні приймали документи й від 1500—1700 дітей!
«Ще в літаку мені страшенно захотілося українського борщу і чарку горілки, хоча я й не п’ю. З друзями, які мене зустрічали машиною, ми зупинилися біля якогось придорожнього кафе. Борщу в них не було. Замовила суп із фрикадельками... Здавалося, що нічого смачнішого в житті не їла», — так згадує свої перші хвилини на рідній землі харків’янка Вікторія Мамонтова. Додому вона прилетіла ще у вівторок, але жінку пильно охороняли від прискіпливої журналістської уваги аж до вчорашньої прес–конференції в офісі Уповноваженого з прав людини. Тож побачити жінку, яка, по суті, повернулася з того світу (а Вікторія, нагадаємо, була засуджена до смертної кари), прибула сила–силенна представників ЗМІ. До журналістів вийшла приємна 38–річна, зі смаком одягнена, жінка — зустрів би на вулиці, й не здогадався б, що ще днів десять тому вона була арештанткою. Разом із Вікторією до Києва приїхала її мама — Тетяна Романівна. Обидві дуже дякували омбудсману Ніні Карпачовій, українським дипломатам, Президенту України Вікторові Ющенку, який написав особисте клопотання королю Таїланду про помилування...
У грудні минулого року народна артистка України Алла Кудлай із розмахом відсвяткувала в Палаці «Україна» 30–річчя творчої діяльності. Нинішній рік для співачки знову ювілейний: сьогодні вона відзначає особисту «напівкруглу» дату.
Наше прохання про інтерв’ю наздогнало Аллу Кудлай аж у Криму, тож нам удалося поспілкуватися з нею у телефонному режимі.
За Вікторію Мамонтову боролися майже десять років. Нарешті всі, хто був причетний до цього, а особливо старенька мати Віки, можуть святкувати перемогу. Засуджену до страти українку помилував король Таїланду. Більше того, з дня на день Вікторія повернеться додому.
Конфлікт між грецьким посольством та українкою Валентиною Малей вичерпано. Про це повідомив журналістам у Брюсселі заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв. «Посол прийняв нашу громадянку, і, як мене поінформували, у достатньо конструктивний спосіб конфліктну ситуацію було вичерпано», — каже заступник міністра закордонних справ. Посадовець додав, що цей приклад вкотре засвідчив необхідність лібералізації візового режиму для українців. «Ми разом: і Україна, і Греція, і європейські партнери — маємо винести з цього конкретного прикладу уроки», — вважає Костянтин Єлісєєв.
Лише другий рік триває вступна кампанія за новими правилами, тож не дивно, що нинішнього літа знову спливають недоліки, які не вдалося передбачити раніше. Зокрема, дозвіл подавати документи в будь–яку кількість ВНЗ призвів до того, що на престижні спеціальності валом повалили пільговики. «Моя донька вступає до Інституту міжнародних відносин, — каже батько однієї абітурієнтки Василь Павлович. — Так–от, на обраний нею факультет, куди набирають лише 25 осіб, уже зареєстровано більшу кількість пільговиків, ніж потребує держзамовлення. І моя донька, яка отримала на тестуваннях 594 бали, не проходить.
Будь–які спроби замаху на пільги українці зазвичай сприймають «у штики». Тому навряд чи кому сподобається «пільгова» ініціатива Міністерства праці на мотив київського мера Леоніда Черновецького (ідея забрати в багатих і віддати бідним першою прийшла у його світлу голову). Основна думка майбутньої реформи: допомога має бути адресною, і лише тому, хто її дійсно потребує. Бо наше законодавство гарантує підтримку як справді малозабезпеченим, так і дуже забезпеченим (класичний приклад — безкоштовний проїзд у громадському транспорті для народних депутатів). Деякі з країн пострадянського табору вже пішли таким шляхом: передивилися свої пільги і надають їх лише дуже нужденним. Україні також потрібно змінювати ставлення населення до соціальної допомоги. І економічна криза, вважають фахівці, є найсприятливішим для цього часом. Що це означатиме на практиці, «УМ» дізнавалася на семінарі «Система соціальної допомоги в Україні та шляхи її удосконалення», що пройшов у Києві.
