Позачергові сесії Львівсь­кої та Тернопільської облрад учора зібралися, аби відреагувати на київські рішення про позбавлення Степана Бандери і Романа Шухевича відзнак Героїв України.

У Львові згуртувалися всі націонал–демократичні та націоналістичні сили області — від «нашоукраїнців» до «свободівців». Місцевих обранців, які вийшли до пам’ятника Бандері, не зупинив навіть дощ. В ухваленому зверненні депутати наголосили: «вважаємо, що суди пішли на повідку тих агентів Кремля, які сьогодні засідають у вищих ешелонах української влади, а постанови про скасування указу суди ухвалили за вказівкою Банкової на догоду Путіну і Медвєдєву... Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його і мертвого. Війну проти Бандери і терор проти бандерівців ми, депутати Львівської обласної ради, розцінюємо як наступ на громадянські, конституційні та національні права українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим народом».

З ініціативи Міжнародного духовного центру родового вогнища рідної православної віри, головний офіс якого розташований у скромному селі Раштівці Гусятинського району на Тернопільщині, в регіоні почала діяти незвичайна школа. У ній рідновіри, прихильники ще дохристиянських традицій, вирішили викладати своїм дітям такі, зокрема, предмети, як медитація на вогонь, травознавство, спілкування з рослинами тощо.

Не знаю як кому, але мені перед Різдвяними святами завжди хочеться чогось особливого, щоб якимось незвичайним чином відчути єднання душі з Великим Небом. І цього разу мені справді пощастило. Бо саме на цю пору випало відрядження у село Рукомиш Бучацького району, де ще з прадавніх часів є унікальне, відзначене й благословенне Господом місце. І коли я вийшла край села з авто й побачила внизу перед собою цю засніжену долину в переливах сонячних бликів і храм з наскельною хресною дорогою, то в душі наче ангели заспівали. А потім настоятель стародавньої Свято–Онуфріївської церкви отець Михайло Суканець розповів мені про багато справді чудесних речей, які притягують сюди людей мов магнітом.

Маленьку Яну батьки привезли у міську дитячу поліклініку на огляд до дерматолога через незрозумілий висип на шкірі. До цього в дівчинки тривалий час трималася висока температура, але дільнична лiкарка запідозрила лише стоматит, тож батьки не дуже тривожилися, збиваючи жар за її порадою. Те, що дитинка раптово померла у приміщенні поліклініки, підтверджують і в міському,і в обласному управлінні охорони здоров’я, однак офіційний коментар погоджуються дати лише після закінчення судово–медичної експертизи.

Ні–ні, я не помиляюся. І кілька скандинавських країн даремно ведуть тривалу суперечку (пов’язану не стільки з історією, скільки з туризмом і рекламою) щодо того, в якій саме з них народився свого часу Санта–Клаус, він же — Дід Мороз, він же — найближчий українцям історично і за ментальністю святий Миколай. Тому що насправді останній (реальний прототип обох вищезгаданих казкових персонажів) з’явився на світ у містечку Патара, що за шістдесят кілометрів на захід від сучасного турецького міста Демре. У давнину воно мало назву Міри Лікійські, і саме в ньому служив довгий час єпископом чоловік на ім’я Ніколаус, якого визнали святим за його надзвичайну доброту, відданість Богові та служіння людям.

Гуртківці Тернопільського центру творчості дітей та юнацтва вишили на полотні розміром приблизно метр на метр карту області. Причому територія кожного з районів не просто відображена у різних кольорах, а відтворена автентичною манерою вишивки, характерною саме для цієї місцевості. Керували виготовленням незвичайної карти викладачі гуртків рукоділля Центру творчості Анастасія та Наталія Пархомчук — мати і дочка.

Із нагоди Дня місцевого самоврядування у Тернополі провели незвичайну акцію під назвою «Журналісти керують містом». Упродовж учорашнього дня групі керівників місцевих засобів масової інформації надали можливість попрацювати керівниками управлінь міської ради. Як повідомили «УМ» у прес–службі мерії, при обранні сфери діяльності для того чи іншого журналіста враховували їхні власні побажання.

Упродовж останніх років авторка цього матеріалу не раз побувала в Туреччині та Єгипті. І щоразу після повернення «підколювали»: «І як там, секс–туризм процвітає? А слабо про це написати?». Нарешті я «дозріла», фактажу зібралось достатньо!

Міська прокуратура завершує розслідування кри­мінальної справи що­до отруєння дітей у басейні аквапарку «Лімпопо» тернопільського готельно–розважального комплексу «Алігатор», і вже в перші дні грудня справу передадуть до суду. Нагадаємо читачам, що в червні цього року четверо дітей після відвідування названого закладу потрапили до лікарні з діагнозом «отруєння парами хлору легкого ступеня». Біда сталася через те, що у воду басейна одночасно потрапили гіпохлорит натрію та підкислювач, що недопустимо.

Ще тиждень тому вона знову збиралася на київський Майдан, щоб відзначити чергову річницю Помаранчевої революції. Не виключено, була б там і сьогодні разом із підприємцями. Однак здоров’я 71–річної жінки вже не дозволило. Впродовж останнього місяця Парасковія Василівна весь час хворіла, лежала в лікарні, мала великі проблеми і з серцем, і з хребтом. Вранці у п’ятницю, за словами дочки Марії, стареньку забрали додому, а ввечері того ж дня вона померла. У труну як символ того, чим жила незвичайна бабуся останні шість років, рідні поклали букетик помаранчевих квітів. За їхнiми словами, зi співчуттями дзвонили до сільської хати у Дорогичівці дуже багато людей, але з відомих політиків на похорони ніхто не приїжджав. І лише на офіційних сайтах «Нашої України» та «Європейської партії» з’явились відповідні інформація та співчуття.