Відкриваючи вчорашнє засідання Верховної Ради, спікер Арсеній Яценюк сказав, що воно «практично останнє». Парламенту залишалось працювати зовсім трохи: поки указ Президента про розпуск ВР не опублікує офіційне видання (учора він був оприлюднений лише на сайті глави держави). «Питання вирішено. Указ уже є. Другий етап — яким чином будемо проводити вибори. Треба ухвалити відповідні закони. Я думаю, це в інтересах всіх — задля того, щоб потім ні в кого не склалося враження, що результати виборів можуть бути оскаржені», — сказав Яценюк. І Верховна Рада, лежачи на одрі розпуску, взялася приймати законодавчу базу вже під новий парламент.

Отже, сьогодні минає 30–денний термін, відведений на формування нової коаліції (якщо брати за відлік 3 жовтня). Вчора був останній день «перед розстрілом», коли політики могли продовжити переговори. І крига ніби скресла...
У середу, коли кореспондент «УМ» спілкувався з заступником голови фракції Блоку Литвина Олегом Зарубінським, переважала перспектива дострокових виборів. Утім, досвідчений депутат висловив припущення, що фактор останнього дня вплине на політиків і вони стануть більш охочими до компромісів. Під кінець розмови Зарубінському подзвонив на мобільний телефон помічник і повідомив новину: Тимошенко заявила про готовність виконати усі вимоги Президента й «НУНС». «Думаю, що весь четвер буде присвячений переговорам, — сказав пан Олег. — Можливо, ми будемо розмовляти навіть до ночі». Чим закінчиться ця ніч із четверга на п’ятницю, ніхто не знав. Але БЮТ справді погодився піти на поступки.

Передчуття дострокових виборів дедалі більше проникає у стіни Верховної Ради. «Я сподіваюсь, ви не на пам’ять фотографуєтесь», — сміється Арсеній Яценюк, звертаючись до народного депутата, який позує для світлини на тлі сесійної зали. Бо хто знає: може, парламент розпустять — а фотки на згадку нема. Треба поспішати. Представницю Партії регіонів Ганну Герман теж тягне туди: обговорюючи план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини, вона каже: «Давайте проголосуємо за цю програму і вийдемо з чистим сумлінням з цього залу, навіть якщо будуть дострокові вибори, — хоча б за те, що ми тут хоча б трішки дітям помогли». Цікаво, що вчорашнє засідання Верховної Ради відбувалося рівно за рік після того, як в Україні відбулися дострокові парламентські вибори.

Сьогодні Народний рух України перебуває у складній ситуації. Частина партійної верхівки намагається привести партію до тіснішої співпраці з Блоком Юлії Тимошенко, може, навіть до спільного походу на вибори. Консервативніші рухівці виступають проти і вважають, що в НРУ є багато розбіжностей із БЮТ, надто ж останнім часом, коли «тимошенківці» пішли на спільні голосування з «регіоналами».
Юлія Тимошенко намагається заохотити Народний рух до співпраці. Днями вона брала участь у засіданні проводу НРУ, на якому обговорювалася політична ситуація в державі. Заступник голови партії Лесь Танюк, який був народним депутатом п’яти попередніх скликань, належить до числа тих рухівців, які скептично дивляться на співпрацю з БЮТ.

Учора в парламенті очікували рутинної роботи, але з самого ранку з’явився неабиякий привід для пожвавлення — Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк заявив про свою відставку. Звертаючись до народних депутатів, він сказав, що у відомчій газеті «Урядовий кур’єр» надруковано повідомлення про припинення діяльності коаліції, тому «юридично ця процедура завершена». Але не завершена політично. «Я приходив виключно під демократичними цінностями та ідеалами, — розпочав «політичну» процедуру розпаду Яценюк. — У владу треба заходити гідно і виходити з неї також гідно. Саме тому я оголошую про свою відставку як Голова Верховної Ради».
Спікер направив свою заяву до Регламентного комітету ВР. Арсеній Яценюк виконуватиме свої обов’язки, допоки парламент не проголосує за задоволення цієї заяви.

— Валерію Григоровичу, як ви оцінюєте заяву Арсенія Яценюка про свою відставку з посади Голови Верховної Ради?

— Я вважаю, що його вчинок зрозумілий і правильний. Якщо йдеться про те, що коаліція припинила своє існування, а свого часу саме коаліція підтримала висування Яценюка, — то він має право на такий крок. Водночас, хочу нагадати, що він продовжуватиме виконувати свої функції. Бо сьогодні головне не паралізувати роботу парламенту. Треба пройти весь шлях до заміни фігури спікера, не створивши вакууму.

«Шановні народні депутати, — після коротенького вступу Арсеній Яценюк перейшов до основної частини свого ранкового виступу, — Я змушений виконати свій конституційний обов’язок. Для когось він довгоочікуваний, а для мене надзвичайно сумний: я офіційно оголошую про припинення коаліції демократичних сил у Верховній Раді України, створеної «Нашою Україною — Народною самообороною» і Блоком Юлії Тимошенко 29 листопада 2007 року. Крапка. Шановні колеги, хтось хоче хвилину мовчання? Та не потрібно».
На годиннику було 10:07. На цій позначці хронометр зафіксував останню мить коаліції, за яку на виборах 30 вересня 2007–го проголосувала більшість українських виборців. Дехто з депутатів від Партії регіонів театрально втирав сльози.

Роман Зварич був одним із тих політиків, які торік працювали над написанням угоди про демократичну коаліцію. Переговори тривали дуже довго: парламентарії сперечалися, виставляли один одному вимоги, сварилися, старанно нотували протиріччя у протокол розбіжностей — а нині та угода потрібна хіба що для того, аби поставити її у шафу на згадку. Коаліція розпалася, виконавши дрібну частинку того документу. На жаль, більше енергії пішло, щоб з’ясувати, хто й кому що винен.
На думку Зварича, коаліція не поновиться. «Це неможливо, бо в парламенті вже є коаліція БЮТ і ПР, її залишилось оформити. «Нашій Україні» залишається один шлях — перейти у глибоку опозицію», — каже Зварич.

Я уявляю собі Юлію Тимошенко, яка через тиждень (чи кілька тижнів) вийде на прес–конференцію і скаже сумирним голосом, що їй дуже не хочеться, що їй дуже гидко, але заради того, щоб країна не опускалася в політичну кризу ще глибше, заради того, щоб у нас знову не проводилися вибори, — вона долає огиду й небажання, і йде на коаліцію з Партією регіонів. Думаю, що все буде саме так. Юлія Тимошенко, як завжди, знайде крайніх і знайде слова. Вона це вміє.

Поки що в це мало віриться, але після останніх подій у парламенті Блок Юлії Тимошенко і «Наша Україна — Народна самооборона» можуть сісти за стіл переговорів. І БЮТ, і «НУНС» мають пакет вимог і претензій. Кожна із сил закликає іншу «схаменутися», хоча при цьому БЮТ продовжує «ламати дрова»: ініціює конституційні зміни, підвищення виборчого бар’єру тощо... Голова фракції БЮТ Іван Кириленко вчора сказав: «Вони («НУНС») не поставили другим пунктом у заяві, що переходять у жорстку опозицію до майбутньої коаліції. Тобто вони залишили собі люфт для ведення переговорного процесу — не знаю, з нами чи регіонами. Ми хочемо, щоб із нами». Чи пройдено точку неповернення? Народний депутат від «НУНС» Ксенія Ляпіна каже, що м’яч перебуває на полі БЮТівців. Вона гадає, що шанси на відновлення коаліції — 50 на 50.