Три дні в Полтаві звучала переважно українська мова вперемішку зі шведською. Усе тому, що з 8-го по 10 червня тут відбувався фестиваль українсько-шведської поезії Meridian Poltava, що зібрав представників «вищої поетичної ліги» зі Швеції, Німеччини та України.

У 32-річного полтавця Романа Камалетдінова є папка, в яку він збирає ідеї. Одного разу до цієї папки лягла й ідея про виробництво натуральних продуктів харчування, зокрема соків, компотів, варення тощо.

42-річний музикант-етноінструменталіст, майстер народних інструментів, організатор кобзарського табору й етнофестивалів Юрій Фединський — американець з українським корінням: його пращури по лінії матері (рід Чайковських із Полтавщини) після руйнування Запорозької Січі втекли з України до Туреччини,

65-річний полтавець Олександр Кривошапка стверджує, що бiля витоків місцевого водоканалу стояв його дід Павло Кобищан. Про те, що у 1930-ті роки той очолив Полтавський міський трест «Водоканалізація» (а перед цим працював тут головним інженером), розповіла, коли ще була жива,

Не могла проїхати повз оселі 40-річного підприємця із села Затон, що у Великобагачанському районі, Олексія Онищенка та його батьків, що межують, побачивши в їхньому городі на стовпах великі конструкції із сонячними панелями.

Ніколи раніше не бачила такої дороги: посередині ґрунтова, а з боків обкладена бетонними плитами: їдеш по них, як по шпалах. Така дорога веде до невеликого села Світлівщина (до перейменування Миколаївка) Новосанжарського району.

Причому тих, хто бере, десь утричі більше: українці настільки збідніли, що не кожен може придбати одяг навіть у магазинах «секонд-хенду». Починаючи від Різдва, в мікрорайоні Браїлки діє центр взаємодії «Родинний дім».

Усього півтора року існує Білоцерківська об’єднана територіальна громада, до якої увійшли чотири сільські ради або 18 сіл Великобагачанського району, проте за цей короткий проміжок часу на території, яку вона займає, відбулися значні зміни.

На початку червня стартував тритижневий всеукраїнський тур маршрутом «Вишиваний шлях» за участю чотирьох «тревел»-блогерів: двоє з них рухаються зі сходу, а інша пара — із заходу.

У Полтаві знову ґвалт. Цього разу громадські активісти, небайдужі люди змушені відстоювати пам’ятку архітектури й історії національного значення — будівлю Полтавського дворянського зібрання (зведену в 1810 році у стилі класицизму), що є частиною архітектурного ансамблю Круглої площі.