Прохання втихомирити сімейного дебошира (38–річна кременчужанка повідомила міліцію, що її б’є нетверезий чоловік) мало б завершитися традиційними «виховними» заходами зі складанням адмінпротоколу про правопорушення. Однак, коли за викликом прибув старший дільничний інспектор Автозаводського райвідділу міліції разом зі своїм напарником, розігрітий спиртним господар накинувся з кулаками й на них. Правоохоронці заламали нахабі руки, одягнули наручники і вже за напад на міліціонера доправили його до райвідділу. Вже там фізичне «виховання» продовжилося.

Більшість вкладників філії «Полтавська обласна» кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» познайомилася зі згаданою кредитівкою завдяки «однойменній» політичній партії. Саме тій, керівником якої донедавна був колишній заступник голови Одеської облради, власник великого авторинку Фелікс Петросян (у травні він помер, і з серпня Партію пенсіонерів України очолює Амрам Петросян). Попри нав’язливу рекламу перед парламентськими виборами 2006 року, партія повз Верховну Раду тоді «пролетіла». Набагато успішнішою мала стати одна з головних «фішок» ППУ — обіцянки постійної фінансової підтримки стареньких через започатковану в тому ж таки 2006 році «рідну» кредитну спілку. Полтавські ветерани добре пам’ятають, як голова обласної організації партії Артур Овакімян агітував їх вступати в обидві структури одразу. Про небачені раніше вигоди «кричали» й рекламні буклети. Чим обернеться та «замануха» для багатьох пенсіонерів, останні не могли навіть уявити...

Першу сесію новообраного складу Полтавської облради, яка відбулася позавчора, скликали винятково для обрання трьох її керівників. Однак вирішення традиційно гострого для органу представницької влади кадрового питання цього разу перетворилося, по суті, на формальність «одобрямсу». Передусім через цілковите домінування в облраді представників Партії регіонів та її фактичних сателітів. Адже зі 120 депутатів 57 увійшли до фракції ПР, а для переліку реальних опонентів нинішньої виконавчої влади в тій же обл­раді забагато пальців навіть однієї руки.

Днями до реанімаційного відділення Полтавської міської дитячої клінічної лікарні привезли шестирічну дівчинку, яку знайшли під однією з багатоповерхівок «спального» мікрорайону обласного центру. Як повідомили «УМ» у відділі зв’язків із громадськістю обласної міліції, згадана дитина одержала сильний травматичний шок, перелом стегна, тяжкі забиття головного мозку та інших органів після падіння з вікна шостого (!) поверху. За попередніми даними правоохоронців, дівчинка підійшла до відчиненого вікна, коли у квартирі нікого з дорослих не було: її 26–річна мати тоді скуповувалася в магазині. Щоб визначити причини такого «домашнього» недогляду, співробітники міліції обіцяють розібратися в усьому детальніше.

Через 10 днів після «останнього китайського попередження» власникам скутерів і мопедів (згідно з урядовими рішеннями, до 1 листопада всі вони мали зареєструвати своїх моторизованих «коників» за так званою спрощеною процедурою) на Полтавщині «легалізовано» майже 5,5 тисячі згаданих транспортних засобів, ще близько півтори тисячі чекають своєї черги після подання відповідних заяв. Отже, до того «пільгового» реєстру в регіоні потраплять близько 7 тисяч скутерів і мопедів.

На початку літа наша газета вже розповідала про суто політичне скорочення посад трьох журналісток комунальної телерадіокомпанії «Гадяч», яка працювала у форматі районного радіо. Підставою для скорочення «неблагонадійних» фахівців була їхня відмова від пропозиції нового керівника райдержадміністрації й місцевої організації Партії регіонів Володимира Бесєди звільнитися за власним бажанням тільки тому, що вони прийшли в ТРК у 2005 році, себто після Помаранчевої революції. Раніше після подібних виступів у пресі неодмінно запитували: «А що зроблено після публікації?». У Гадячі ж «нароблено» таки чимало...

Коли з однієї із полтавських шкіл–інтернатів зник 14–річний вихованець, педагоги та керівництво закладу одразу забили на сполох. Тож подальші пошуки зниклого продовжували співробітники Ленінського райвідділу міліції Полтави. Останні діяли за звичною для подібних випадків схемою, обстежуючи інтернет–клуби, торгово–розважальні центри та інші «точки» підліткового релаксу, а також вокзали. Більш ніж нетрадиційно повівся лише сам хлопець, вирушивши з обласного центру до міста Комсомольська, де живе його батько, пішки...

Днями виповнилося 100 років від дня народження Михайла Ємця — одного з десяти в’язнів–військовополонених, які у квітні 1945 року на ворожому літаку втекли із надсекретного німецького ракетного центру «Пенемюнде», що на острові Узедом у Балтійському морі. Саме там наприкінці війни фашисти розробляли й випробовували свої крилаті та балістичні ракети — «Фау–1» і «Фау–2», за допомогою яких Гітлер і його поплічники все ще сподівалися «відродитися з попелу».

На Полтавщині до виборчих урн «дійшло» трохи менше 51 відсотка виборців. Найбільшу активність проявили сільські райони — натомість у Полтаві та інших містах обласного підпорядкування левова частка виборців усе ж залишилася вдома. За таких обставин насмішкою над здоровим глуздом видавалися перші коментарі одного з обласних провідників Партії регіонів: мовляв, таку низьку явку отримали через те, що земляки або цілковито розчарувалися у політиках або, навпаки, настільки... задоволені «покращенням життя вже сьогодні», що вирішили взяти приклад із заможних та успішних європейців.

Рівно через рік потому, як відійшов у вічність воістину народний цілитель Микола Касьян, на його малій батьківщині, у місті–райцентрі Кобеляки, відкрили пам’ятник найвідомішому на теренах колишнього Союзу фахівцеві з мануальної терапії, власне, її фундатору. Постав він у самісінькому центрі міста, на тепер уже «касьянівській» вулиці (раніше вона носила ім’я Леніна, та після смерті видатного земляка її перейменували). Бронзова постать Миколи Андрійовича ніби виростає з великої кам’яної брили. Саме такий образ, за задумом харківського скульптора Сейфаддіна Гурбанова, котрий також приїхав на відкриття власного дітища, має підкреслювати масштаб цієї особистості.