Презервативи нерозривно пов’язані з політикою. Принаймні такий висновок випливає з постанови суду, в якій іменем України сказано: «Як встановлено по справі, 24 лютого 2012 року ВГО «Коаліція учасників Помаранчевої революції» під нібито доброчинною роздачею контрацептивів, у межах акції боротьби зі СНІДом і венеричними захворюваннями, фактично провела політичний захід, про що свідчать відповідна атрибутика, написи на коробках iз контрацептивами та матеріали відео– і фотозйомки».

У Турці хочуть перепоховати останки воїнів Радянської армії. І це повiдомлення вже зчинило ґвалт у росiйських iнтернет–виданнях. Рішення міської ради є, але до повного його виконання ще далеко. Проте громадськість упевнена, що зробити це варто.

У Львові вчора зустрічали президентів — України, Віктора Януковича, та УЄФА — Мішеля Платіні. Футбольний очільник приїхав проінспектувати загальну готовність приймаючих українських міст до Євро–2012 (потім Платіні з цією самою місією вирушить до Польщі), Янукович — відкрити Львівський аеропорт і провести нараду щодо підготовки до ймовірного прийняття зимової Олімпіади–2022. Напередодні місто причепурилося: нашвидкуруч фарбували сміттєві урни, білили будинки та «латали» дорогу поблизу аеропорту. А от традиційні «вітальні» бігборди не розвісили.

Талановитий музикант та художник Микола Гаврилів, якого в мистецьких колах міста називають «львівським Далі», є ще й майстром із розпису церков. Його роботи прикрашають десятки вітчизняних храмів. Одна з його найкращий робіт —греко­католицький храм архістратига Михаїла у селі Верин Львівської області, де святі одягнені у вишиванки, а вівтар розписаний українськими краєвидами та відомими історичними постатями, серед яких також вихідці з Верина, сотники УПА Явір та Грабенко. До свята Великодня майстер завершує розпис стіни цього храму зі страсними та пасхальними сюжетами.

Якось так в Україні повелося, що зазвичай збирають саме «березові сльози», хоча сік клену набагато смачніший. «В ньому — більше цукру, — пояснює досвідчений натураліст і мисливець Юрій Руденко, коли ми підходимо до дерева. — Крім того, у ньому багато кальцію, калію та заліза. Якщо пити його свіжим, то про весняну депресію та авітаміноз забудете».

У Львові діє єдиний у світі музей митрополита Української греко­католицької церкви Андрея Шептицького. Дбає про нього Ігор Федик, заслужений учитель України, автор понад 400 статей про історію України, науковий співробітник Центру досліджень визвольних змагань. Ідея створення музею належала дружині пана Ігоря, яка зараз, на жаль, уже покійна. Але Ігор Федик і весь колектив музею зробили все можливе, щоб заклад упродовж 22 років успішно функціонував. Праця не минула даремно, адже музею присвоїли статус «зразкового». Тут варто зауважити, що таких, «зразкових», в Україні лише десяток назбирається. Зараз його колекція нараховує кілька тисяч експонатів, які навіть не вміщаються у маленьке приміщення.

55–річного головного лікаря районної лікарні й депутата Пустомитівської районної ради, нагадаємо, знайшли мертвим на подвір’ї власного будинку в селі Зимна Вода, що поблизу Львова, 3 вересня минулого року. Його руки і рот були змотані скотчем, він лежав обличчям до землі. Ключі від квартири знайшли при небіжчику. Сусіди бачили трьох нападників, які виходили з подвір’я Федини.

Таку історію життя, як в Анни К., міг вигадати лише письменник. Адже стільки випробувань змогла б пережити лише героїня якоїсь драми, а не реальна людина. Тендітна і життєрадісна жінка зовсім не виглядає на свої роки і вже точно ніколи не скажеш, що вона пережила чотири коми, 10 років ув’язнення та 15 років залежності від наркотиків. Подолати все їй допоміг Бог, а вона зараз допомагає іншим почути Його слово. Вона радісно відкриває двері соціального центру, де тепер працює, і гостинно запрошує увійти.

Позавчора здивовані мешканці селища Жвирка, що у Сокальському районі Львівщини, могли бачити, як горить місцева виправна колонія №47. «Зона» максимального рівня безпеки відома тим, що розташована в колишньому римо–католицькому монастирі отців–бернардинів. У пам’ятці архітектури початку XVII утримують рецидивістів та засуджених до довічного позбавлення волі. Першим спалахнув саме дерев’яний дах монастиря над сектором для «довічників».

Львівська школа №72 — єдина в Україні, де учні можуть наживо побачити, як працюють альтернативні джерела енергії. На її даху вже рік стоять вітряк та сонячна батарея. І хоча обладнання встановлювали з просвітницькою метою, від нововведення є й користь — за місяць вітряк і сонячна батарея виробляють 30 — 40 кіловат електроенергії. Для порівняння — це місячна норма споживання електроенергії для однієї людини в сільській місцевості. У школі цієї електрики вистачає для освітлення частини коридорів та роботи одного–двох комп’ютерів.