«Маячкова» облога

Не важко було припустити, що саме активісти цієї молодіжної громадської організації знову методично дошкулятимуть російським морпіхам, які охороняють маяки, зокрема і на мисі Сарич поблизу Севастополя. Адже тільки «братчики» заповзято, починаючи з 2006 року, раз по раз марно «штурмують» севастопольські маяки, всупереч законодавству України захоплені Чорноморським флотом Росії,намагаючись привернути увагу громадськості й державних мужів до цієї проблеми. Нинішній же порив «Студентського братства» обумовлений нещодавнім, від 2 серпня, рішенням Господарського суду Криму, яким Феміда фактично зобов’язала виконавчу службу зробити те, на що знову пішли молоді патріоти — в установленому законом порядку вилучити п’ять маяків і кілька інших гідрографічних об’єктів у російських «чорноморців» на користь держави.

Сумний серпень 1941–го

Саме з німців Криму, які, за останнім довоєнним переписом, були четвертим за чисельністю етносом півострова (після росіян, кримських татарів і українців), почалася сталінська тотальна зачистка від «неблагонадійних» народів. Через три роки вона зловіщим чорним крилом накрила і решту — кримських татар, болгар, греків, вірмен, італійців. А 18 серпня 1941 року перші переповнені німецькими родинами товарняки почали поспіхом відправляти iз залізничного вокзалу Сімферополя. Всього у той день, як стверджують історики, депортували більше п’ятдесяти тисяч німців. Після остаточного звільнення Криму від фашистів у 1944–му — ще кілька тисяч.

Навіки в тіні «Гліцинії»

Навіки в тіні «Гліцинії»

Чутки про серйозне онкозахворювання прем’єр–міністра АРК поширилися в кулуарах іще тоді, коли буквально через кілька днів після того, як у листопаді 2010 року кримський парламент повторно призначив його на цю посаду (вперше — у березні того самого року) Василь Джарти несподівано відбув на двомісячне лікування до однієї з приватних клінік Німеччини. Утім після хірургічної операції й курсу відповідної терапії відомий «регіонал» із донецьких на початку цього року знову хвацько взявся за прем’єрське та партійне (голови місцевого осередку Партії регіонів) стерно. При цьому демонструючи кримчанам незмінну готовність «підігнаної» під себе макіївської команди до намічених в інтересах автономії перетворень.

Спроба №2

Своїм рішенням Господарський суд Криму реанімував справедливі претензії ще п’ятирічної давності. Нагадаємо, в січні 2006 року до російського відомства через севастопольський Апеляційний і Господарський суди позивалось держпідприємство «Держ­гідрографія». Більше того, працівники його Севастопольської філії на виконання судового рішення спробували навіть потрапити на об’єкти, проте майже кожного разу наштовхувалися на «непробивних» озброєних морських піхотинців ЧФ Росії. А у Ялті український маяк чорноморці фактично повертали під свою юрисдикцію силоміць.

Кулаком по святині

Прес–служба Духовного управління мусульман Криму повідомила про руйнування стародавнього поховання Ескендера чи, як його називають самі мусульмани, святинi Карли Азіз. Могила, розташована в лісі, поруч із цілющим джерелом, яке фактично б’є з–під неї, давно стала місцем поклоніння для віруючих кримських татар зі всього півострова і сусідніх областей.

«Возз’єднання» родини

Як «УМ» нещодавно писала, спочатку Феміда в особі Ялтинського міськсуду поблажливо поставилася до долі старшого з відомої сімферопольської родини — Йосипа Файнгольда, якого кримські правоохоронці тримали під вартою за підозрою у шахрайстві. А буквально через пару днів цей «добрий почин» підхопив уже Залізничний райсуд кримської столиці стосовно його сина Віталія. Себто все повернулося на «круги своя» — у випадку з Файнгольдом–молодшим саме Залізничний суд восени 2009 року розпочинав затяжну судову епопею за фактом загибелі роком раніше у страшній дорожньо–транспортнiй пригодi 25–річної мотоциклістки Ганни Мішуткіної.

«Булгарія» по–кримськи

Вирушаючи на морську прогулянку, група кримських відпочивальників (15 громадян Росії, 10 українців і 6 білорусів) навряд чи розраховувала, що завершиться вона неочікуваним купанням. Але за 800 метрів від берегів селища Орджонікідзе (район Феодосії) їхній прогулянковий катер, несподівано добряче «сьорбнувши» одним боком води, буквально за лічені хвилини пішов на дно. І ні тобі рятувальних жилетів, ні плавзасобів поруч.

Файнгольд укотре вийшов на волю

За останні три роки у скандально–кримінальних новинах із Криму прізвище Файнгольд, поза всяким сумнівом, згадується найчастіше. Почалося все з наймолодшого, Віталія, який на своєму «Бентлі» восени 2008 року збив місцеву мотоциклістку Ганну Мішуткіну (судова тяганина досі триває, а її головний фігурант перебуває на підписці про невиїзд). У травні ж 2011–го «естафету» перейняв його батько Йосип Файнгольд, бізнесмен і колишній депутат міськради. Чоловіка тоді витягли до слідчого ізолятора просто з лікарняного ліжка — за підозрою у шахрайстві та перевищенні службових повноважень. Загалом слідство йому приписує аж чотири такі епізоди, де окремо фігурують 600, 250, 230 і 150 тисяч гривень.

Справа дельфінів

Справа дельфінів

Майже щоразу, коли в інформаційному морі виникає якесь більш­менш варте уваги повідомлення про дельфінів, автор цих рядків зазвичай по коментар звертається до Олексія Олексійовича Біркуна­молодшого. Саме молодшого, бо Олексій Олексійович Біркунстарший — знаний у Криму професор кафедри патологічної анатомії місцевого медуніверситету, котрий, до слова, у свої дев’яносто досі продовжує викладати. (А є ще Олексій Біркунтретій — це наймолодший представник відомої в Криму династії медиків, реаніматолог республіканської клінічної лікарні імені М.Семашка).

До інтерв’ю з медиком і дельфінологом Олексієм Біркуноммолодшим нас підштовхнули версії, які ще й донині циркулюють в деяких ЗМІ щодо нещодавнього виявлення загиблих дельфінів на Кінбурнській косі на Миколаївщині. Тим паче що Олексія Біркуна і його колегу Сергія Кривохижина вітчизняне Мінприроди залучало до проведення експертизи з цього приводу.

Джарти повертається, але не одразу

Джарти повертається, але не одразу

Поправлятиме ослаблене здоров’я глава уряду Автономної Республіки Крим, за неофіційними джералами, в одному з санаторіїв Південнобережжя. Після цього Василь Джарти неодмінно повернеться до виконання своїх обов’язків, уже офіційно повідомляє управління інформполітики місцевої Ради міністрів. При цьому наводячи слова самого Джарти: «Про Крим і роботу не переставав думати жодної хвилин. Після реабілітаційного курсу буду готовий докласти максимум зусиль для реалізації задуманих планів і завдань».