Столиця до Великодня готова. Це продемонстрували українські майстри, виклавши на Хрещатику карту України з крашанок. Експозицію площею 48 квадратних метрів розмістили навпроти ЦУМу.

Чорнобиль того дня зустрів нас рясним дощем і холодом. Погода начебто така ж, як і в українській столиці, та от переживаємо: а дощ не радіаційний? «Ваш дозвіл на проїзд у зону», — збиває з роздумів чоловік у військовій формі. Ах так, контрольно–пропускний пункт «Дитятки», — єдиний шлях на заборонену територію, від якої відцурались усі, крім корінних жителів. Загалом усе тут, як на справжньому кордоні: шлагбаум, прикордонники і на руках у всіх приїжджих — спеціальні дозволи, запрошення і обов’язково паспорт. Тільки от черг немає. Ніхто не поспішає перетнути і досі небезпечну зону, а відчуваєш себе справжнім іноземцем у своїй країні. «Проїжджайте», — киває головою кремезний чоловік, ретельно перевіривши усі дані включно з номерним знаком автомобіля і вмістом багажника.

Позавчора в Національному палаці «Україна» не без скандалів завершився традиційний конкурс краси «Міс Україна-2008». 26 конкурсанток з усієї держави зібрались, аби поборотись за корону найкращої. Та чи чесною буде боротьба красунь — у цьому багато хто сумнівався ще до початку конкурсу, коли серед переліку претенденток на перемогу з’явилася племінниця заступника мера Києва Ірина Журавська.

На звично гамірному шкільному подвір’ї столичної спеціалізованої школи №71 — пусто. Адже в школі всього за десять хвилин, об 11.00, має розпочатись незалежне тестування. «Вам сюди не можна, ви ж знаєте, що сьогодні тестування», — закриває вхід до школи охоронець. — Ми в школу навіть батьків не запрошуємо, нікого!». Єдині, кому було дозволено перетнути поріг школи в цей день — учні, які знайшли себе у величезному списку учасників тестування, вивішеному при вході. Окрім такого контролю, школярам довелось забути на один день і про звичні шкільні запізнення: на тестування потрібно було з’явитися з 10.15 до 10.45. «У нас тут діти з різних шкіл поприходили, та й учителі різні, — каже охоронець. — Ніхто не знайомий!». «Можна я пройду?» — підійшов до дверей чоловік з плеєром у вухах. — Я по гроші». «А ви хто?» — підозріло стає «на оборону» дверей суворий охоронець. «Та вчитель музики, хто», — відповідає чоловік і одразу ж отримує запрошення пройти через поріг. «Я про це тестування взагалі нічого не знаю, — розводить руками викладач. — Мене тільки повідомили, що маю з’явитись до школи о другій годині і провести урок музики».

Такий незвичайний музей науковці знаменитого історико–етнографічного заповідника «Переяслав» мріяли створити впродовж шістьох останніх років. Місцем для майбутньої експозиції музейники одразу ж обрали оселю переяславського лікаря — Андрія Козачковського. Саме до цього будинку напередодні свят 1845 року привезли тяжко хворого Тараса Шевченка, де Андрій Козачковський разом із дружиною боролися за життя поета. Тоді, в ніч із 24 на 25 грудня, 31–річний Тарас написав свій безсмертний твір, який люди згодом назвали «Заповіт».

Міністерство внутрішніх справ планує почати розсилку листів батькам неповнолітніх дівчат, яких «спалили» на проституції. Як повідомляють у МВС, текст листа ще розробляється, але основу складатиме повідомлення, що стосовно їхньої дочки складено протокол за статтею Адміністративного кодексу про заняття проституцією.

Як повідомила прес–служба Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту, у понеділок завершилося засідання журі конкурсу на кращу проектну пропозицію з реконструкції Національного спорткомплексу «Олімпійський» у Києві — головної арени чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Хтось в уяві квіткарів стає букетом лілій з одурманюючим запахом, а для когось обирають претензійні квіти, поєднуючи їх із «промовистими» рослинами. На думку флористів, кожну людську особистість цілком можливо розкрити за допомогою квітів, і політики — не виняток. Хто якого кольору і як пахне, спробували з’ясувати вчора українські квіткарі в рамках проекту «Портрет політика мовою квітів». Перформенс, протегований дружиною Анатолія Кінаха Мариною, став частиною ІІІ Міжнародної виставки квіткового бізнесу, садівництва, ландшафтного дизайну та флористики.

11 квітня після майже тримісячної перерви знову вийшов на екрани проект телеканалу «Інтер» — «Великі українці». Цього разу ведучі проекту Савік Шустер і Ганна Гомонай мали оголосити першу десятку «великих». Та розпочалася програма з інтриги: протягом вечора глядачам демонстрували добірку з 90 документальних фільмів про українців, що ввійшли до сотні. За результатами голосування, найбільше «великих» налічувалося серед громадських діячів, політиків і державних лідерів. Зокрема, серед українських політиків–сучасників лідируючу позицію у списку зайняв Віктор Ющенко, — 20–те місце. Юлія Тимошенко отримала 21–ше, соціаліст Володимир Бойко — 50–те, перший президент України Леонід Кравчук — 51–ше, Віктор Янукович — 62–ге, а присутньому у студії лідеру українських комуністів Петрові Симоненку дісталось 79–те місце. Як не дивно, своє місце серед видатних українців отримали Володимир Ленін (23), Леонід Брежнєв (63) і Микита Хрущов (93). «Не думаю, що є сенс всерйоз коментувати склад сотні «великих», — каже «УМ» кореспондент журналу «Телекритика» Отар Довженко. — Сотня відображала б уподобання глядачів, якби на них не впливали під час перших шоу. Зокрема, якби творці проекту не допустили провокації із номінуванням Леніна у «великі».

За повідомленням деяких ЗМІ, створити композицію взялися російські скульптори майстерні неоднозначного архітектора Зураба Церетелі. Однак у Харківській ОДА цю інформацію спростували, запевнивши, що виготовляти монумент буде харківський архітектор Олександр Рідний. Підтвердив свою участь у проекті в коментарі «УМ» і сам митець.