...На чолах деяких керівних «нашоукраїнців» лежала печать важких роздумів. «Уже обдумують, які посади випрошувати собі в майбутньому Кабміні», — запідозрили недруги, натякаючи на те, що в опозиції «НУ» бути не захоче й шукатиме можливості так увійти в «широку» коаліцію, щоб найменше постраждала їхня гідність. «Нашоукраїнець» Михайло Поживанов такі підозри відмів: за його словами, «НУ» щодо нового формату коаліції ще не визначалася й, відповідно, ніяких переговорів на цю тему поки що не веде.

...А здавалося, що неймовірне таки станеться, і про створення коаліції - причому не якої-небудь, а саме «помаранчевої», або ж демократичної, - буде оголошено не в останню відведену Конституцією хвилину, а вже у середу, тобто вчора. Підстави для такої надії були: напередодні ввечері лідери й представники «Нашої України», Блоку Тимошенко та Соцпартії (Роман Безсмертний та Юрій Єхануров, Юлія Тимошенко та Олександр Мороз відповідно) прийшли до Президента, де, судячи з усього, домовилися вже про все.

Минув іще один день із відведеного Конституцією на формування парламентської більшості строку, а коаліції все немає. Це вже, здається, нікого й не дивує - інтрига явно затяглася, і на тлі холодного літа з поганим урожаєм садовини-городини, підвищення комунальних тарифів та футбольних «жнив» у Німеччині затяжні переговори помаранчево-синьо-малинових політиків викликають у кращому випадку бажання сплюнути.

Приводом для нашого інтерв'ю стала розгромна стаття в «УМ» під назвою «О панно Інно, панно Інно», яка вийшла на початку травня і викривала всі недоліки національного відбору на конкурс «Міс Всесвіт». Проводили його канал «Інтер» і найвідоміша учасниця конкурсів краси від України Олександра Ніколаєнко, а переможницею стала 20-річна Інна Цимбалюк — тендітна модель, студентка Поплавського, скромна дівчина, дочка заможних батьків. Рецензію журналіста «УМ» на цей проект юристи каналу «Інтер» назвали «замовною статтею», яку підготували й оплатили конкуренти пані Ніколаєнко. До речi, батьки Сашi читають «УМ», а в Iнни за нашою газетою регулярно слiдкує бабуcя. Хоча в нашої газети й гадки не було, що матеріал можна сприймати в такому світлі. Погодившись подати думку «протилежної сторони» на життя-буття вітчизняних красунь, ми запросили Сашу та Інну в редакцію, де й поспілкувалися на різноманітні теми. Вийшло, здається, цікаво, місцями навіть гостро й ексклюзивно. Чи були дівчата цілковито щирими — судіть самі. І враховуйте при цьому, що в індустрії конкурсів краси та в модельному бізнесі — свої канони. І хай там як, а 23 липня ми всі вболіватимемо за скромну худорляву панну Інну, яку — вже натреновану й підготовлену — повезе на конкурс «Міс Всесвіт» у Лос-Анджелес її сувора «дуенья», ненабагато старша панна Олександра...

Хвилювалися всі, хоча деякі «старожили» й намагалися зробити вигляд, що їм ця Верховна Рада вже приїлася не менше, ніж манна каша в дитсадку. «Перший дзвоник», «перший клас» — з огляду на те, як часто у святкових парламентських кулуарах лунали ці слова, у випадкового перехожого могло скластися враження, що ніяке це не 25 травня, а 1 вересня, і вже точно не у вищому законодавчому органі, а в кращому випадку — в якомусь університеті. Жертвою хвилювання став навіть уже досвідчений-навчений Володимир Литвин. Востаннє відкриваючи сесію з крісла спікера, Володимир Михайлович розпочав, було, як завжди піднесено, говорити «Доброго ранку», аж тут з'ясувалося, що народна артистка України Ніла Крюкова, як і було заплановано депутатською групою з підготовки роботи ВР, уже розпочала натхненно («аж сльози на очах виступили!» — зізналася потім Ольга Герасим'юк) читати вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну».

«Це може статися завтра, післязавтра, у вівторок або... найближчим часом. Я розумію, що вам як журналістам хочеться знати точну дату, але якби ми завжди знали, що буде в майбутньому, життя було б не таким цікавим», — познущався лідер Соцпартії Олександр Мороз у відповідь на запитання, коли ж його політична сила, Блок Тимошенко та «Наша Україна» нарешті створять коаліцію. Нервовий сміх журналістів перервала серйозна Юлія Тимошенко: «Думаю, людям ця «цікавість» [життя в очікуванні коаліції] вже набридла, суспільство хоче визначеності і стабільності». Лідерка БЮТ на вчорашньому брифінгу наголосила: коаліційна угода вже давно мала б бути підписана, і те, що цього досі не сталося, яскраво демонструє, який же насправді розгардіяш твориться в таборі «демократичної трійці». Але коаліція, переконана Юлія Володимирівна, буде. Не пізніше, ніж до середини червня — так сказав Президент, а його слова, на думку леді Ю, «багатого варті».

«Ой людочки, він же пішов, ой, а що ж тепер буде, як же це...» — розпачливо притиснувши до грудей папку з паперами, голосила повна жіночка, розриваючись між бажанням залишитися на стільці, аби його не зайняв хтось інший, і побігти услід за мером. «Пішов — і правильно, — флегматично зауважила її сусідка по дислокації, витягаючи з сумки бутерброд. — А ви сидіть — народ розійдеться, а він потім усе одно вернеться, нікуди не подінеться, і до нас підійде». Поруч роздавали свою друковану продукцію прихильники китайського вчення «Фалуньгун». Газета з розповіддю про суть учення й інформацією про трагічну долю його китайських прихильників, яких комуністичний режим КНР запроторює до концтаборів, розходилася «на ура» — із них одразу ж робили панамки від незвично пекучого травневого сонечка. Так минулої суботи розпочався перший «демократичний» прийом громадян, ініційований новим мером Києва.

«Якщо у Верховній Раді робота йтиме так само «продуктивно», як у підготовчій групі, то одразу можна сказати, що ніякої роботи в парламенті не буде». Так Микола Азаров сказав. І це, схоже, саме той випадок, коли з Миколою Яновичем доведеться погодитись. Бо поспостерігавши за тим, як найкращі (чи принаймні такі, яких їхні сили вважають «найпідкованішими» в організаційних питаннях) представники новообраної Верховної Ради розв'язують, а точніше, НЕ розв'язують суто технічні проблеми, можна собі тільки уявити, як ця Верховна Рада обиратиме спікера, ділитиме комітети, призначатиме Прем'єр-міністра...

«Що, прийшли на клоунаду подивитися? Ото краще б у цирк квитки купили», — напівжартома-напівобурено коментує не відомий поки що київський депутат, пропускаючи поперед себе вервечку журналісток. Ми в такому ж тоні відповідаємо, що зараз іще є хоч якийсь вибір, а от коли сезон у цирку закриється, то вже хоч-не-хоч тільки сюди доведеться. Депутатові чомусь стає дуже смішно, і на початок другого засідання новообраної Київради він влітає геть побуряковілий, втираючи сльози від реготу.

Сонечко світить, пташечки співають, із Дніпра повіває легенький весняний вітерець — у такий день особливо хочеться радіти життю і не думати про сумне. Цим настроєм, схоже, перейнялися й народні депутати Верховної Ради четвертого скликання. Навіть у тих, хто 26 квітня прощався з парламентським кріслом щонайменше на п'ять найближчих років, незважаючи на трагічність дати 20-ї річниці вибуху на Чорнобильській АЕС і ще ближчої «до тіла» драми прощання з ВР, на вустах блукала меланхолійна усмішка. У повітрі перед законодавчим будинком на Грушевського, 5, де народні обранці вже минулого «призову» зібралися на прощальне фотографування, витала зажура. Увага фотокамер прикута до ще спікера Володимира Литвина. Володимир Михайлович намагається триматися бодрячком (в очах — глибокий сум) і навіть тут не зраджує своєму амплуа миротворця: з'єднує руки «синьо-білої» Раїси Богатирьової і «помаранчевої» Віри Ульянченко. На виборах миротворчий імідж себе не виправдав, але це вже проблема суспільства: «Я випередив час», — скромно пояснює поразку Литвин на завершальній прес-конференції. Мовляв, суспільство радикалізоване, до миру в українському політикумі не готове, тож доведеться чекати, поки «доросте».
А переобрані й непереобрані парламентарії та журналісти, очевидно, вже доросли. Позаяк засипали сивого Голову ВР компліментами. Виявляється, у наступному парламенті всім найбільше не вистачатиме саме Литвина. Таке приємно чути кожній людині, а тій, яка не оминає жодної нагоди наголосити на визначній ролі парламенту під своїм керівництвом в історії — тим паче.
Володимир Литвин на прощальній прес-конференції сподвигся на цілу низку одкровень.