Білоруський канал «Белсат TV» називають не інакше як партизанським, оскільки у країні, де встановив диктатурні порядки «бацька» Лукашенко, цей телемовник діє нелегально. Перший і наразі єдиний незалежний телеканал Білорусі, що має центральний офіс у Варшаві, створено у 2007 році відповідно до угоди між польським міністерством закордонних справ та польським державним телеканалом POLSAT. Щоденний шестигодинний ефір «Белсату» — 17:00—23:00 за мінським часом — мають змогу дивитися ті, у кого є супутникова антена. «Белсат TV», який можна дивитися також у Польщі, країнах Західної Європи, для білоруського суспільства — як «Радіо Свобода» чи «Голос Америки» часів СРСР для радянських людей.

Детально про роботу телевізійників в умовах білоруської цензури на презентації «Белсат TV» у Києві в рамках «Білоруської весни» розповів Аляксєй Дзікавіцкій, редактор інформаційного відділу каналу. Знаково, що заздалегідь запланована зустріч із представником білоруського незалежного телемовника «в екзилі» відбулася у день, коли українські журналісти як протидію утискам свободи слова в Україні організовували рух «Стоп цензурі!».

Ще 13 травня Верховна Рада ухвалила рішення про відставку чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, п’ятирічний термін повноважень яких закінчився. Це блокувало роботу регуляторного органу. За законом, призначення нових членів Нацради має відбутися упродовж двох місяців із дня припинення повноважень їхніх попередників. Із 15 травня, відколи було опубліковано оголошення профільного Комітету ВР із питань свободи слова та інформації про конкурс на заміщення вакансій, почався відлік тритижневого терміну, упродовж якого від громадських організацій та парламентських фракцій приймаються кандидатури. За них після узгодження на засіданні парламентського комітету мають проголосувати депутати на сесійному засіданні. Уже до комітету надійшли заявки від усіх фракцій ВР, крім фракції комуністів, а також кількох громадських об’єднань.

Нинішнього тижня, у вівторок, група каналів «1+1», яка віднедавна стала власністю бізнесмена Ігоря Коломойського, через прес–службу офіційно повідомила про організаційно–кадрові зміни, заявивши, що гендиректора «Сіті» Віталія Докаленка призначили ще й ген­продюсером телегрупи, а також анонсувала призначення креативним продюсером Дмитра Веліканова — донедавна генпродюсера російського каналу РЕН ТВ. Щоправда, це був фальстарт: уже наступного дня попередню інформацію анулювали, уточнивши, що «переговори з Докаленком та Велікановим ведуться — в межах роботи над масштабною реструктуризацією групи, але остаточне рішення щодо їх призначення та посад ще не прийняте».

Ще не показані фінальні ефіри «Україна має талант–2», а СТБ уже заявив про третій сезон, який транслюватимуть, щоправда, вже після Нового року. Восени цей канал покаже свою версію знятого за британським форматом пісенного «Х–фактора», ведучою якого буде Оксана Марченко, а в журі — свій Ігор Кондратюк, російський музичний критик Сергій Сосєдов, білоруський співак Сєрьога та співачка Йолка з Ужгорода, яка останні роки живе в Москві. У третьому сезоні проекту «Танцюють усі», знятого теж за британським форматом, суддями будуть знайомі всім Влад Яма та іже з ним.

Телеканал «Сіті» продовжує експериментувати з культурологічними програмами. Після проекту «Культ сіті», що протримався в ефірі зовсім недовго, з’явився «Неформат». «Ми переконані, що наш глядач цінує, у першу чергу, нестандартне мислення, творчий підхід до справи, а значить заслуговує на більше, ніж те, що ми зазвичай бачимо у пересічних програмах про український шоу–бізнес», — каже гендиректор «Сіті» Віталій Докаленко, який вважає формат нової авторської програми співака Олександра Єгорова унікальним для вітчизняного телеефіру. «Неформат» розповідає про маловідомих в Україні професіоналів, творчість яких не вписуються у рамки поп–культури.

Треба готуватися
до самозахисту з університету
Юрій ЛУКАНОВ,
голова Київської незалежної медіапрофспілки:
Журналісти діють правильно, бо з приходом нової влади ситуація на телеканалах помітно змінилася: вони стали лояльнішими до влади. А незбалансованість різних точок зору в сюжетах — це порушення журналістських стандартів. Влада приймає рішення кулуарно, без публічного обговорення — і це є ґрунтом для впровадження цензури. Посадовці зацікавлені у тому, щоб в ефірі не звучала не потрібна їм інформація.
Зрозуміло, що причиною мовчання про випадки цензури для багатьох журналістів є невпевненість у завтрашньому дні, якщо вони залишаться без роботи та зарплати. Тому я вже не раз озвучував тезу про необхідність створення каси взаємодопомоги. (У наших реаліях це може бути кредитна спілка). Щомісячні 15 гривень профспілкового внеску її не наповнять. Як у всьому цивілізованому світі, треба говорити про один відсоток від заробітної плати. Взагалі журналістам треба вчитися захищати свої права ще з університету. Бо романтика професії — це добре, але потрібно, щоб романтизм поєднувався з прагматизмом. Ефективніше можна протистояти цензурі та іншим незаконним діям керівництва чи влади, якщо є журналістська організація — профспілка чи гільдія — назва не має значення.

Виходець з «Інтера» Єгор Бенкендорф, нині гендиректор НТКУ, повністю оновленим Перший Національний обіцяє показати наприкінці серпня. Проте вже зараз державний канал чітко окреслив лінію партії , зрозуміло — «Регіонів», та її керманича, що зайняв президентське крісло, — Віктора Януковича. На «першій» кнопці, яка фінансується з держбюджету, тобто з податків кожного з українців, чітко простежується проросійська позиція, якою ще донедавна вирізнявся лише «Інтер».

Упродовж п’яти років на «5–му каналі» виходить документальний цикл «Гра долі». Окремі його фільми демонстрували Перший Національний, «Інтер+», «Культура», численні регіональні канали. 20 квітня в столичному Будинку кіно студія «Віател» — виробник історично–біографічних життєписів відомих українців та особистостей, доля яких пов’язана з Україною, — кінофільмом «Богдан Хмельницький» представила 50–го героя «Гри долі». Телеваріант стрічки (десять серій) глядачі «5–го каналу» мали змогу побачити кілька місяців тому.