Росія не менше, ніж Україна, прагне безвізового режиму з Європейським Союзом. І тамтешні можновладці, так само, як і наші, люблять заявляти, що до підписання відповідної угоди залишається «всього нічого». Учора в Брюсселі відбувся заключний раунд переговорів між Росією та ЄС, у ході якого узгодження переліку спільних кроків щодо переходу до безвізового режиму «було завершено на 99 відсотків». Про це по завершенні переговорів повідомило агенції ІТАР–ТАКС «поінформоване дипломатичне джерело». «Офіційна інформація з’явиться дещо пізніше», — пообіцяв дипломат, який побажав залишитися неназваним. — Цей документ, який відкриває шлях до підготовки угоди про безвізовий режим, складається з чотирьох розділів: про захищеність документів, включно з біометричними даними, про міграційний та прикордонний контроль, протидію транскордонному тероризму і злочинності. В останньому розділі перелічено решту питань, зокрема взаємодію з Радою Європи, гарантування прав людини і тому подібне».

Після «жасминової революції» потік туристів до Тунісу відчутно знизився. Але саме на туризм тут покладають великі надії як на важливий чинник для виходу країни з кризи. 24 липня в Тунісі відбудуться парламентські вибори, після яких напруга, швидше за все, остаточно спаде. «Тоді й ласкаво просимо на наші пляжі», — кажуть тунісці. І на українських гостей мають особливі види.

Після поїздки до Тунісу знайомі часто запитують — мов­ляв, ну що, стріляють там часто? Чи варто туди їхати? Не тільки не стріляють (пострілів не було навіть під час «жасминової революції», яка відбулася ще в січні) — я навіть жодного неприязного вигуку не чув. А їхати варто. Середземноморські курорти Тунісу зараз вражають не лише «ультра–ол–інклюзивами» і традиційними послугами для відпочивальників, а й малолюдністю та роздоллям. Не рекомендують тільки надто заглиблюватися в пустелю, де в оазах поблизу кордону з Лівією живуть лівійські біженці та можуть переходити через кордон тамтешні повстанці. Хоча це, при всій симпатії до них із боку туніського уряду, тепер категорично заборонено.

На карті світу з’явилася нова країна: 9 липня Південний Судан офіційно проголосив незалежність. Під час урочистої церемонії в столиці свіжоспеченої країни Джубі у присутності глав трьох десятків африканських держав, іноземних делегацій та представників міжнародних організацій на площі перед меморіалом, де похований національний лідер Джон Гаранг, було спущено прапор Судану. Полотнище передали суданському президентові Омару аль–Баширу, який від імені колиш­ньої метрополії привітав Південь із «днем народження». Напередодні про визнання незалежності нової держави заявив і уряд у центральному Хартумі.

«Дякуємо вам і прощавайте», — великими літерами написано на першій сторінці останнього номера популярного британського таблоїда News of the World («Новини світу»), який вийшов накладом 5 мільйонів примірників. Останній він у буквальному сенсі: відучора одне з найстаріших у Британії та найпопулярніших у світі періодичних видань припинило своє існування. За свою 168–річну історію «Новини світу» пережили шістьох британських монархів та дві світові війни, а тепер спіткнулися на скандалі з нелегальним прослуховуванням. Власник газети, один із найбільших світових медіа–магнатів Руперт Мердок, вирішив закрити тижневик, тираж якого в часи найбільшого розквіту сягав дев’яти мільйонів примірників, з огляду на «заплямовану репутацію».

Особистого фотографа президента Грузії Михаїла Саакашвілі арештували за звинуваченням у шпигунстві на Росію. Разом з Іраклієм Геденідзе співробітники контррозвідки Грузії в ніч на 7 липня затримали його дружину Натію, колег Зураба Курцикідзе, Гіоргія Абдаладзе та Шаха Айвазова — фотокореспондента агенції «Ассошіейтед пресс». Його згодом відпустили, уточнивши, що допитували винятково як свідка. Попри сподівання журналістів, які провели під МВС акцію солідарності із затриманими колегами (вишикувалися під знаменитою прозорою будівлею в ланцюг, зав’язавши очі чорними стрічками), Тбіліський суд залишив заарештованих під вартою, відхиливши прохання про звільнення під заставу. Відпустили тільки Натію Геденідзе — під заставу в 10 тисяч ларі (близько 6 тисяч доларів).

Туркменське місто Абадан, яке в радянські часи називалося Безмеїн, досі не може оговтатися від небаченого «феєрверка», який забрав кілька сотень життів. Увечері минулого четверга Абадан, що за 20 кілометрів від столиці Ашгабата, опинився в центрі канонади: внаслідок пожежі на розташованому неподалік військовому складі здетонували боєприпаси. Виставлені свідками подій у соціальних мережах фотографії та відеокадри переляканих людей, що масово тікають від невідомої загрози в хмарах чорного диму, та напівзруйнованих будинків не залишають сумнівів: «бомбардування» було смертельно небезпечним. Як стверджують туркменські правозахисники, загинуло близько 200 людей, багато травмовано, зруйновано сотні будинків, кілька шкіл та дитсадок. І лише влада Туркменістану вперто запевняла: нічого серйозного не сталося — всього лише загорівся склад із піротехнікою. Лише вчора, після того, як про трагедію розповіли ЗМІ всього світу, офіційний Ашгабат визнав: повідомлення про жертви й руйнування — не лише «ворожа пропаганда», а таки мають під собою підстави. Щоправда, за офіційними даними, загинуло 15 осіб, а навколишні будівлі пошкоджено «частково»,

Щонайменше 17 осіб (11 військових та шестеро пожежників) загинуло, десятки отримали поранення внаслідок потужного вибуху, який прогримів учора на базі ВМС Кіпру «Євангелос Флоракіс», що поблизу села Зігі між містами Лімасол та Ларнака. На момент вибуху на базі перебувало близько 200 військовослужбовців. Вибухом виведено з ладу найбільшу на острові електростанцію поблизу міста Васілікос та завдано пошкоджень будинкам у радіусі п’ять кілометрів від бази.

Росія в жалобі: у країні оголошено день скорботи за жертвами катастрофи на Волзі, внаслідок якої, за різними даними, загинуло до 120 людей. Позавчора близько 14–ї за місцевим часом у Куйбишівському водосховищі (Татарстан) затонув пасажирський теплохід «Булгарія». За словами пасажирів, яким вдалося врятуватися, судно пішло на дно буквально за лічені хвилини — разом з усіма, хто на той момент перебував у каютах. Дані про загальну кількість людей, які перебували на борту (а отже, й про кількість загиблих) МНС Росії станом на вчора постійно коригувало. Річ у тім, що крім 148 туристів, які придбали путівки на дводенний круїз по Волзі, «Булгарія» прихопила й чимало «безбілетників». Саме цей факт фахівці називають однією з можливих причин катастрофи, адже старенький теплохід, збудований у Чехословаччині 1955 року, був розрахований лише на 120 пасажирів. Окрім того, як з’ясували слідчі, що розслідують цю справу, вже з порту приписки в Казані судно вийшло з несправним лівим двигуном. Трагедія ж сталася на зворотному шляху.

Олімпійські боги також люблять трійцю. Після двох прикрих невдач південнокорейський Пхенчхан таки добився свого: позавчора увечері на сесії в південноафриканському Дурбані Міжнародний олімпійський комітет на чолі з Жаком Рогге обрав це місто столицею Зимової олімпіади–2018.