14-й День Незалежності відрізнявся від попередніх багатьма речами. У тому числі й тим, що звичні для минулих років святкові збори «партгоспактиву» проходили не там і не так. Лідери держави, міністри, депутати, політики нинішні й колишні, їхні дружини, представники дипломатичного корпусу, також зі своїми половинами, представники діаспори, світила науки, зірки спорту й культури, деякі журналісти замість Палацу «Україна» зібралися на церковному подвір'ї — у Національному заповіднику «Софія Київська». Кожен обраний отримав напередодні у конверті красиву листівку в офіційно-дипломатичному стилі, де зазначалося, що «з нагоди 14-ї річниці незалежності України Президент України і пані Катерина Ющенко запрошують такого-то на урочистий прийом...». Обраних, щоправда, було пребагато — близько тисячі. Але прийшли не всі. Зокрема, найгучніша «втрата» — другий Президент Леонід Кучма, який вирішив підняти за Україну чарчину-другу там, де провів попередні два з гаком тижні, — на Сардинії (такий італійський курортний острів у Середземному морі). Також серед численної топ-тусовки не були помічені віце-прем'єри Безсмертний і Томенко. Утім їх відсутність компенсував надлишок іншого люду.

Учора Апеляційний суд Києва, розглянувши кримінальну справу про вибух 20 серпня 2004 року на Троєщинському ринку столиці, виніс вирок чотирьом обвинуваченим. Як передає УНІАН, Олександр Пастух (1981 р. н.), Сергій Значко (1982 р. н.), Дмитро Савченко (1982 р. н.) і Тарас Шведенко (1986 р. н.) визнані винними у скоєнні зазначеного злочину, через що мають відбути покарання у вигляді 14 років позбавлення волі кожен.

Висновок про те, що ціна нерухомості в Києві за кілька останніх років сягнула захмарних висот, а кляті квартири все одно продовжують дорожчати, — правильний висновок. Що з того людині, яка живе в найманому помешканні? А ось що: а) продовжувати чекати манни небесної (приміром, у вигляді спадку багатого родича, виграшу джекпота в лотерею, обвалу цін на ринку житла); б) щось кудись потроху відкладати, орієнтуватися на кредит, перетворюватися на скупого лицаря-аскета й таки спробувати в перспективі придбати омріяні квадратні метри. Є ще, звісно, третій варіант, «в» — задовольнятися чужими кутками аж до пенсії, а тоді купити помешкання тисячі за три «у. о.» в депресивній, хоча й мальовничій провінції. Але це — для слабких духом. Тому ваші покірні слуги обрали варіант «б». Міркували тверезо: багатих родичів немає, а джекпот хоч і реальніший від перспектив цінового обвалу та квартирного «комунізму», однак чекати його можна до тієї самої пенсії. А спробувати купити житлоплощу за 50 тисяч доларів варто вже хоча б через те, що післязавтра така сама коштуватиме всі 75 тисяч. Зрештою, якщо вважаєш місячний заробіток трохи вищим від середнього і знаєш, де можна позичити, чому б і не спробувати?
Отак — із вигідної позики знайомих i друзiв та деяких заощаджень, своїх і батьківських — і утворився наш «стартовий капітал» у півсотні тисяч доларів.
Не поспішайте заздрити. Це значна сума для купівлі даху над головою... лише на перший погляд людини, далекої від київських реалій. Як виявилося на практиці, аби придбати прийнятну двокімнатну квартиру не в чорта на болоті, зараз замало навіть 60 тисяч.
...Купівля, зрештою, таки відбулася — за вистраждані 65 із гаком «штук». Розповісти ж ми хочемо не про те, як допозичали й перепозичали цю суму, аби віддавати впродовж довгих років. А про те, які митарства перед придбанням оселі чекають людину навіть із такими грішми. Можливо, рубрика «Випробувано на собі» допоможе іншим «мрійникам» та «новачкам».

Найзаможніший український олігарх — «господар» Донбасу Рінат Ахметов, який зник з поля зору Генпрокуратури після запрошення його на допит у справі про розстріл Боцмана, — нарешті дав про себе знати. Президент футбольного клубу «Шахтар» та глава компанії «Систем кепітел менеджмент» «зробив ноги» ще минулого місяця, й після того лише висували здогади щодо його місця перебування. А вчора російське інтернет-видання «Газета.ру» з посиланням на «Рейтер» та «Уолл Стріт джорнел» повідомило, що Ахметов — у Монте-Карло. Там, до речі, зараз відпочиває й Ігор Суркіс — президент конкуруючого клубу, київського «Динамо».

Ще одна справа з когорти тих, що пов'язані з фальсифікацією президентських виборів, прямує до суду. Цього разу серед обвинувачених фігурують уже не «стрілочники» та «дрібні сошки» рівня районів чи місцевих виборчих дільниць, а чільні міністри з уряду Віктора Януковича. Утім ідеться не про транзитні сервери, підкуп ЦВК абощо, а про технічну спробу офіційно оголосити Януковича Президентом після відповідного рішення Центрвиборчкому від 24 листопада.

У «справі Андрія Ющенка» з'явився новий поворот. Точніше, спробував з'явитися. Адже після розповідей про розкішну «тачку», телефон, винайняту квартиру на вулиці Дарвіна та любов до дорогих ресторанів 19-річного президентського сина деякі ЗМІ спробували пояснити, яким саме коштом Андрій Вікторович оплачує такі розкоші. Варіант відповіді: зовсім не дві роботи в консалтингових фірмах, на яких працює студент Ющенко-молодший, а дохід від зареєстрованих на Андрія політичних брендів.

Один із терактів останніх днів напряму стосується тисяч українських громадян, адже був скоєний у Єгипті, а конкретніше, — на курорті Шарм-ель-Шейх, який став улюбленим місцем відпочинку багатьох наших співвітчизників, представників так званого нового середнього класу. В ніч на суботу тут вибухнули як мінімум три заміновані автомобілі. Станом на вчора кількість загиблих сягнула 88 осіб, більше двохсот отримали поранення, багато хто з них перебуває у тяжкому стані. Черговими жертвами терористичного акту стали щонайбільше араби-єгиптяни, представники обслуговуючого персоналу, але також і туристи з Великої Британії, Франції, Іспанії, Голландії, Чехії, Саудівської Аравії, Катару, Кувейту; по одному пораненому «дали» Росія й Україна. Наша співвітчизниця перебуває у стані середньої тяжкості, повідомляють із МЗС.
Відповідальність за напад взяли на себе одразу дві боївки — так звана «Організація «Аль-Каїди» у Леванті і Єгипті» (Левант — історична назва східного Середземномор'я), або ж «Бригада Абдалли аль-Азама», та «Моджахеди Єгипту». Принаймні дві їхні заяви відповідного змісту з'явилася на різних ісламістських інтернет-сайтах. «Моджахеди», зокрема, відзвітували про удар по «лігві сіонізму» в їхній країні і «відвели» євреям та християнам 60 днів, аби повністю «очистити» мусульманський Єгипет.

Якщо раніше секретар Ради нацбезпеки й оборони Петро Порошенко кількома своїми закордонними візитами «випереджав» Прем’єра Юлію Тимошенко, котра «випадково» збиралася в ті самі країни, то зараз Петро Олексійович заочно «конкурує» iз самим Президентом. Щоправда, секретар РНБО поїхав не до Японії, а до Китаю. Що, втім, неподалік, також круто й також у Південно-Східній Азії.

Перед відльотом до Японії Віктор Ющенко позавчора ще встиг розвинути «наступ» на «силовиків». Прочухана — трохи меншого, ніж МВС, але відчутнішого, ніж СБУ, — отримали митники. У ході розширеного засідання колегії Державної митної служби Президент констатував, що за останні півроку позитивних зрушень у роботі митниць не відбулося, тож глава держави загалом оцінює результати їх діяльності як украй незадовільні. Хоча, на відміну від «міліцейського» випадку, Ющенко на власній шкурі й не відчув «нового» стилю роботи цього відомства, але зі знанням справи говорив про те, що «величезні черги, порушення прав підприємців, масове хабарництво, відверте зловживання службовим становищем протягом першого півріччя залишалися поширеним явищем у роботі митної служби». Президент також висловив своє незадоволення кадровою політикою на митницях, відсутністю професіоналізму та державницьких принципів у частини їх працівників. Такий стан справ у Держмитслужбі, яку очолює Володимир Скомаровський, В.Ю. назвав «зрадою інтересів держави».

Чому комуністи зараз «буянять» у парламенті, чітко не можуть відповісти і вони самі. Спочатку, нагадаємо, члени фракції КПУ блокували трибуну, мотивуючи це існуванням у «помаранчевій» владі злісних депутатів-сумісників. Ї їм, і «регіоналам» логічно закидали: чому ж ви не ішли в кулачний бій тоді, коли сумісництвом відзначалися чиновники кучмівських часів? Он пан Клюєв працював і віце-прем'єром в уряді Януковича, і головою «паливного» комітету ВР понад два роки, а комуністи не вивішували його фото на президію, тим більше не захищали плакат на цю тему бойовим шикуванням у вигляді «свині». Відповіді немає. Тим часом проблему «помаранчевих» сумісників уже фактично знято. Учора парламент достроково припинив повноваження одинадцяти депутатів із виконавчої влади — Жебрівського, Іванова, Івченка, Ніколаєнка, Поліщука, Рябікіна, Турчинова, Цушка, Атрошенка, Жовтяка, Ткача. За словами голови регламентного комітету, комуніста Матвєєва, у комітет надійшла заява й від секретаря РНБО Порошенка (за правилами, вона має бути направлена на адресу Верховної Ради, тому комітет чекає виправлену версію). За словами спікера Литвина, також передали заяви «нашоукраїнці» Пинзеник та Морозов. Але комуністи, не без мудрих настанов есдеків Шуфрича й Шурми, влаштовують навколо президії й трибуни таку бучу, на тлі якої навіть минулорічні протести «Нашої України» проти політреформи здаються дитячим садком. Звідки таке завзяття — битися до крові через проекти про металобрухт, соняхи?..