Упродовж останніх двох років місто не раз завалювало сміттям, навколо чого щоразу виникали масштабні політичні баталії й з’являлися нові проекти, які начебто мали раз і назавжди вирішити питання, що робити з відходами. Нагадаємо, Тернопіль ще з часів Радянського Союзу багато років незаконно (екологи заборонили у зв’язку з близькістю до головного міського водозабору) вивозив відходи на сміттєзвалище біля села Малашівці Зборівського району, мешканці якого у 2009–му категорично проти цього «повстали». Відтак, відповідно до результатів перманентних перемовин iз владою, вони то пускали сміттєвози на свою територію, то знову перекривали в’їзд.

Рішення, прийняте на останній сесії Тернопільської обласної ради, повинне посприяти розслідуванню трагічної події 66–річної давності і, можливо, розкрити не одну історичну таємницю. Ідеться про виділення депутатами 60 тисяч гривень на розкопки підземелля пагорбу Стінка біля села Фащівка Підволочиського району Тернопільщини. Згадане село тісно пов’язане з визвольною боротьбою жителів Західної України впродовж 40–х років минулого століття. За свідченням істориків, на його околиці, у штольнях старого піщаного кар’єру, була облаштована одна з криївок регіонального штабу УПА. Наприкінці Другої світової війни енкаведисти дізналися про це місце, відтак 4 квітня 1945 року там розігралася справжня трагедія. Енкаведисти оточили кар’єр і почали «викурювати» повстанців газом, коли ж це не допомогло, то просто підірвали вхід. Відтак тонни піску й землі назавжди відрізали нещасних людей від білого світу. Водночас на смертельну таємницю Стінки на багато наступних років було накладене «табу».

Григорія Данилюка із села Конюхи, що на Тернопільщині, місцеві мешканці знають не тільки як доброго пасічника, а й як народного цілителя. А все зав­дяки чудодійним лікам із незвичайного «матеріалу» — личинок воскової молі, яка завжди заводиться на пасіках. Потужний лікувальний ефект личинок чоловік пояснює тим, що воскова міль вживає багато продуктів бджолиної життєдіяльності, тож її личинки наче концентрують у собі високоактивні біологічні речовини. Тому ліки, виготовлені з них, підвищують імунітет, додають енергії та витривалості, сприяють кровотворенню.

Минулої неділі на Тернопільщині зі святково–робочим візитом перебував голова політради партії «Наша Україна» Валентин Наливайченко. Святковим — бо, по–перше, приїхав якраз на Трійцю, а по–друге, взяв участь в оригінальних урочинах у старовинному замку. Захід був присвячений 10–літтю Державного історико–архітектурного заповідника міста Бережани — його проведенню сам Наливайченко і посприяв.

У райцентрі Чортків на Тернопільщині, набираючи з річки Серет воду для поливу городу, місцева жителька натрапила на жахливу знахідку — трупик немовляти з очевидними слідами жорстокого вбивства. Міліцейські експерти, які прибули за викликом, виявили на тільці маляти 23 ножові рани, а експерти встановили, що дитина народилася живою і доношеною. Відтак правоохоронці кинули всі сили, аби знайти вбивцю, паралельно шукаючи матір дитини. У невеликому містечку, де всі одне про одного все знають, для пошуку вистачило пару днів.

Депутат Тернопільської обласної ради (партія «За Україну») Степан Барна подав до Вищого адміністративного суду позов, у якому вимагає скасувати Закон «Про внесення змін до закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги)». Барна заявив, що, на його думку, прийняття такого закону суперечить Конституції України. До того ж саме ухвалення відбулося з процесуальними порушеннями.

Встановлять незвичайний монумент з ініціативи Тернопільської спілки любителів електротранспорту та керівництва комунального підприємства «Тернопільелектротранс». Наприкінці 2010–го тернопільські тролейбусники відсвяткували своє 35–річчя, тож відкриття незвичайного «рогатого» пам’ятника, можна сказати, відбудеться навздогін вагомій даті.

...Приятелька гірко плаче, а я чи не вперше за час нашої багаторічної дружби не можу знайти слів, щоб заспокоїти. Три роки тому її 30–річний зять Олег поїхав до Іспанії на заробітки, залишивши в Тернополі кохану дружину і донечку. Тут вони були дуже щасливі, поки під час кризи молодий чоловік не втратив бізнес, а молоду жінку не скоротили з банківської установи. В ситуації, яка склалася, можливість попрацювати на іспанських будовах видалася тоді справжньою удачею, і про матеріальні проблеми сім’я скоро справді забула. Та ось днями стало відомо, що в Олега за кордоном є інша жінка, яка народила йому дитину... «Я не знаю, як дочка переживе це! Не знаю, що буде далі! Боюся, що вони розлучаться!» — говорить крізь сльози моя приятелька, я ж спроможна лише знайти у відповідь якісь банальні фрази. Адже напередодні мала розмову з фахівцями щодо проблеми, яка загрожує сьогодні не просто багатьом українським сім’ям, а й в цілому моральним та родинним устоям нації. І було в їхніх словах дуже мало втішного.

Хоч у виступі начальника тернопільського обласного управління освіти Івана Запорожана на прес–конференції за підсумками навчального року і вистачало оптимістичних ноток (для прикладу — факт про те, що випускників цьогоріч буде менше лише на 18 процентів, тим часом як у багатьох інших регіонах — на всі 40), загальна картина все одно виявилась маловтішною. І передусім це стосується сільських шкіл, де катастрофічно меншає учнів. Тож п’ять навчальних закладів у різних районах з цієї причини вже закрито. Тривожна ситуація і в багатьох інших освітніх закладах.

Дивного паломника затримали днями правоохоронці Кременецького райвідділу міліції на Тернопільщині. Отримавши повідомлення від чергового лікаря Почаївської лікарні про те, що туди доправлено 24–річного жителя Почаєва з ножовими пораненнями грудної клітки, вони швидко вийшли на слід злочинця. І добре, що спрацювали оперативно, бо інакше довелося б шукати зловмисника по всій Україні.