Навряд чи редакція сайта «Кримська правда», пропонуючи своїм читачам до річниці референдуму взяти участь в інтернет-опитуванні 5 березня, сподівалася отримати такі результати. Бо на запитання: «Як би ви відповіли на Всекримському референдумі сьогодні?»

Либонь, відтепер «друзі» українського Президента, які час від часу докоряли йому за наявність власності в анексованому Криму, зокрема Севастопольського морського заводу, можуть заспокоїтися.

Така невтішна перспектива випливає з російського федерального закону № 506-ФЗ від 31 грудня минулого року. Цей закон передбачає, що «юридичні особи, які не привели свої установчі документи у відповідність до законодавства Російської Федерації, які не звернулися з заявою про внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру юридичних осіб та не набули статус філії (представництва) іноземної юридичної особи у строк, встановлений цією статтею..., після закінчення цього терміну не мають права здійснювати діяльність на території Російської Федерації... і підлягають ліквідації». Тобто невиконання цих вимог може призвести до заборони діяльності релігійних організацій і їх подальшу ліквідацію як юридичних осіб, констатує Інститут релігійної свободи (ІРС).

Сьогодні Держрада Криму на сесії має «законно» прибрати до рук останній після «Крименерго» ласий шматок власності олігарха Ахметова на півострові — філію ПАТ «Укртелеком». Цікаво, що напередодні спікер Володимир Константинов публічно заявляв, що вперше це мали зробити «дуже делікатно» — запропонувати власнику одну з форм викупу, як це, власне, і передбачено російськими законами.

Якщо торік кримінальні «екстремістські» справи нова кримська «влада» відкривала конкретно проти активістів, які «засвітились» на зустрічі з Мустафою Джемілєвим 3 травня на прикордонному переході біля Армянська, то нині цей «правовий» прецедент розширився ще й за рахунок інциденту, що стався буквально за декілька годин до захоплення кримського парламенту російськими спецпризначенцями. Йдеться про два антагоністичні мітинги 26 лютого — прибічників і противників збереження Криму у складі України, — під час яких загинули дві людини.

Цілком передбачуваний вектор розвитку після минулорічної «Кримської весни» обрав для півострова сусід-загарбник. Ну який, скажіть, резон російському уряду вкладати гроші у кримські санаторії і пансіонати на тлі всіх нинішніх економічних негараздів ? Тут би якось «відбити» ті 50 мільярдів доларів, які перед зимовою Олімпіадою «вбухали» у спортивно-розважальні об’єкти Сочі.

Доки Інтерпол розшукує екс-президента України Віктора Януковича та його найближче оточення, екс-очільник міліції, який є одним із головних фігурантів у справі про побиття студентів та інших злочинах проти майданівців, об’явився в Криму. І не просто об’явився, а оголосив про заплановану на сьогодні презентацію благодійного фонду «Південний Схід», президентом якого він устиг стати. Принаймні про це йдеться в анонсі, розісланому місцевим ЗМІ.

Сумнозвісна фраза булгаковського Воланда про те, як псує людей квартирне питання, мимоволі спадає на думку, коли дивишся на ставлення нової «кримської влади» та їхніх російських кураторів до родин українських офіцерів, які лишилися вірними присязі. Останні ж постали перед реальною загрозою в один момент опинитися просто на вулиці без даху над головою.

Днями відома російська правозахисниця Олена Васильєва на сторінці групи «Вантаж-200 з України в Росію» в мережі «Фейсбук» опублікувала прізвища тих, хто виїхав iз Криму воювати на територію Донбасу і загинув там. У їхньому числі — жителі Сімферополя, Бахчисараю, Ялти і Алушти, всього в тому списку десять осіб.

Із деяких джерел стало відомо, що у 810-й бригаді морської піхоти російського Чорноморського флоту, штаб якого розташований у Козачій бухті поблизу Севастополя, розпочався так званий польовий вихід на полігоні Опук неподалік Феодосії.