Вона народилась у мальовничому селі Писарівщина, розташованому на березі тихоплинної Ворскли, поблизу оспіваної Гоголем Диканьки. Серед чарівної природи і масних чорноземів тільки й жити б, ніби в раю земному. Якби не рукотворні пекла, в яких довелося побувати...

В селі Яреськи Шишацького району за участю представників обласної та місцевої влади і громадськості урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Яреськи, як відомо, називають «Довженковим» селом, оскільки саме тут наш геніальний режисер знімав свою «Землю» та деякі інші фільми. Збір коштів на погруддя українському поету–пророку зініціював місцевий пенсіонер–просвітянин Іван Яковенко. Громада його підтримала, тож протягом 2011—2012 років було зібрано понад 12 тисяч гривень. Ще кількадесят тисяч гривень на проектування, виготовлення та встановлення пам’ятника виділили Яреськівська сільрада та спонсори — два тамтешні підприємства агрохолдингу «Астарта–Київ». Над втіленням образу Кобзаря працювали полтавські скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб.

На малій батьківщині Раїси Кириченко, в селі Корещина Глобинського району, біля її могили поховали чоловіка воістину народної співачки, заслуженого артиста України Миколу Кириченка. Помер він раптово від хвороби серця на 71–му році життя. Саме його прізвище взяла талановита дівчина з сільської глибинки Рая Корж після одруження 15 грудня 1963 року. Відтоді вони вже не розлучалися ні в житті, ні на сцені. А познайомилися у 1962 році, коли співачка почала працювати у своєму першому професійному колективі — ансамблі Полтавської обласної філармонії «Веселка», концертмейстером якого був уро­дженець Кобеляцького району баяніст Микола Кириченко. Він став для неї не лише вірним супутником на життєвій дорозі, а й найближчим соратником у творчості, співтворцем більшості концертних номерів. Деякі пісні подружжя виконувало разом. Дітей вони не мали.

Офіційно його відкриють у вівторок, 20 серпня, об 11–й годині. Водночас, як повідомили «УМ» у прес–службі головного розпорядника дійства — ТОВ «Сорочинський ярмарок», підготовка до нього почалася ще з осені минулого року, коли на відомому в усьому світі Жабокрицькому майдані та довкола нього посадили три сотні дерев. Озеленення території, облаштування там клумб, квітників продовжується. Ошатнішим і водночас зручнішим для численних відвідувачів стане й центральний вхід. Організатори взялися також за «розвантаження» від перенасиченості людськими потоками центральної алеї — задля цього тут прокладають паралельну пішохідну дорогу. Чіткішим стане зонування території з виокремленням місць для розваг, майстер–класів тощо. Підвищуються вимоги до зовнішнього вигляду «точок» харчування. При цьому їхні власники мають подбати про національний колорит як в оформленні своїх робочих місць, так і в меню.

За пропозицією мера Кременчука Олега Бабаєва, яку одразу підтримали міські депутати, з 1 по 9 червня у кременчуцьких тролейбусах усі без винятку пасажири їздять безкоштовно. Та вже 10 червня цей «комунізм» закінчиться: ті, хто не має відповідних пільг, платитимуть за квиток на 25 копійок більше, ніж раніше, — півтори гривні. Втрати комунальному підприємству, яке утримує та обслуговує згаданий електротранспорт, компенсують із міського бюджету. Орієнтовна сума такої компенсації — 120 тисяч гривень. Очільники мерії не приховують: тією тимчасовою безкоштовністю вони хочуть не стільки «підсолодити пігулку» вимушеного підняття тарифів на проїзд у найдешевшому (і водночас хронічно збитковому) виді транспорту, скільки «пересадити» на нього значну частину платоспроможних пасажирів молодшого віку. Насамперед тих, які останнім часом віддавали перевагу дорожчим, але швидшим і комфортнішим автобусам та «маршруткам».

Днями на фасаді старого корпусу Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка урочисто відкрили меморіальну дошку відомому вченому–хіміку і педагогу, багаторічному декану природничого факультету Андрію Каришину. Його робота стала прикладом самовідданого служіння науці. Адже Андрій Потапович віддав згаданому вишу більш ніж півстоліття свого життя, при цьому 40 років (!) очолював згаданий факультет, виховав багатьох учнів, які стали гідними продовжувачами його справи. Студенти та молодші колеги називали його «батею» або «дідом». Водночас у досить скромних лабораторіях периферійного навчального закладу, які за оснащенням не могли тягатися зі столичними, він творив справжні дива.

Протестну акцію під девізом «Я плачу податки. Де дороги?» днями влаштували полтавські автомобілісти. Проїхавши «добитими» у багатьох місцях асфальтівками, вони «припнули» своїх металевий «коней» біля будинку, де розташовані офіси Служби автомобільних доріг у Полтавській області та дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор». Тут, біля входу в приміщення, поклали понівечені внаслідок «маневрів» на дорожніх вибоїнах колеса своїх автівок і поламані деталі до них. Протестуючи проти бездіяльності відповідальних за стан доріг служб, учасники акції наголошували на тому, що у вартість пального, яке вони купують на заправних станціях, входить податок на підтримання наших доріг у належному стані. Зокрема, з кожного придбаного літра бензину тим же дорожникам має «капати» 20 копійок.

Треті всеукраїнські наукові Моргунівські читання з міжнародною участю тривали на Полтавщині два дні. Організатори традиційно присвятили їх вивченню та популяризації творчої спадщини пов’язаного з полтавським краєм видатного вітчизняного вченого Володимира Вернадського та його послідовника у відстоюванні розумного, науково обґрунтованого господарювання на планеті Земля, багаторічного керівника Полтавщини, вченого–аграрія, еколога і письменника Федора Моргуна.

Днями у Придніпровському парку Кременчука представники мерії міста, Харківського консульства Республіки Польща в Україні та громадськості посадили дуб, який став живим пам’ятником уродженцеві Кременчука, підпоручику Війська Польського Броніславу Урбанському.

У Полтаві біля пам’ятника Шевченку під час влаштованих патріотичною громадськістю урочистостей колишній народний депутат, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський вручив грошові премії переможцям міського конкурсу учнівських творів на тему: «Хто такий для мене Тарас Шевченко?».