Позавчора Дніпропетровська міська рада переймалася справою центрального ринку «Озерка». Як уже повідомляла «УМ», навколо нього киплять пристрасті: Дніпропетровська облпрокуратура заарештувала директора колективного підприємства Григорія Єфименка за звинуваченнями у захопленні неринкової території і несплаті з неї кругленької суми податків.

Овочівники Херсонщини та садівники Криму разом з усіма іншими спеціалізованими та неспеціалізованими господарствами степу можуть розраховувати на дешеву воду: як і торік, уряд планує компенсувати з бюджету половину вартості електроенергії, використаної для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. Відповідний спільний наказ підписали Міністерство аграрної політики та Міністерство фінансів 25 березня. Цим документом, як повідомляє Інтерфакс-Україна, затверджено порядок використання 20 мільйонів гривень, передбачених задля здешевлення зрошення і заповнення водою земель для вирощування рису.

Зі своїм болем кожен бореться на самоті. Коли болить, світ зменшується до розмірів тієї ділянки, яка мучить. А решта життєвих проблем стають малозначущими дрібницями.
Але медики кажуть, біль — універсальний захисник людини. Якби його не було, то ми тихо гинули б від різноманітних захворювань, не звертаючись по допомогу до лікаря. Саме біль не дає сидіти на місці, а змушує кидати все і негайно рятувати своє життя. «Коли людина народжується без відчуття болю, такий випадок трапляється один раз на мільйон населення, вона не доживає і до двадцяти років. Тому що в неї щось не так, а вона не знає, що і де, й не звертається по допомогу, не відчуває, приміром, навіть апендицит і може померти від нього», — розповідає Микола Сапон, старший науковий співробітник Клініки відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії АМН України імені Ромоданова. Сам Микола Анатолійович має справу з іншими людьми — тими, яким страшенно болить, яким не допомагають навіть найпотужніші знеболювачі.

У Криму минулого тижня почалася посівна. Як повідомив Сергій Пелагенко, міністр аграрної політики АРК, сіяти почали у двох господарствах — Чорноморському та Радянському, що на південному узбережжі Криму. За словами міністра, незважаючи на запізнілість строків через несприятливі погодні умови, загальний прогноз сільськогосподарського року залишається позитивним. Він переконаний, що селяни достатньо забезпечені добривами: із 28 тисяч тонн аміачної селітри, що їх потребують кримчани, придбано 24 тисячі. Окрім того, до березня у садівничо-виноградних господарствах півострова провели обрізку близько 20 відсотків садів та 43 відсотків виноградників.

Більшість запрошених у київський Міжнародний палац культури і мистецтв і не здогадувалися, що традиційно нудні урочисті збори в рамках аграрно-партійної акції під назвою «Сільська жінка: турбота про неї» викличуть у сільському середовищі такий фурор. Йосип Кобзон, брати Яремчуки, Дмитро Гнатюк. Неперевершені пародії на «Іванушек-інтернешнл» і Шуру від дуету «Світязь». Микола Гнатюк, «Малиновий дзвін» якого зал проспівав сам, хором. І на завершення — 30-хвилинне шоу «вживу» від «золотого голосу Росії» Миколи Баскова. Такого в нашому селі ще не було. Розбещених різноманітними гастролями киянок, можливо, столичними зірками і сусідським тенором не здивуєш. Але зал, заповнений здебільшого представницями прекрасної статі якщо не з глибокого села, то з регіонів точно (такою була партійна рознарядка АПУ), на три години наче завмер в екстазі. Зі сцени від імені Міністерства аграрної політики і фракції Аграрної партії вітали доярок і свинарок, керівничок радгоспів і реформованих КСП. А співав Басков.

У березні пенсіонери знову з надіями виглядають листонош. За два післяноворічні місяці ілюзій і сподівань на суттєве підвищення гарантованих державою виплат ні в кого з них не залишилося. Але шанс отримати зайву «п'ятьорку» все ж є. Під тиском велетенського обурення, що прокотилося Україною у зв'язку з так званою пенсійною реформою, яка замість пристойних пенсій додала більшості стареньких по знущальні три-чотири гривні, під шквалом критики і прокльонів на адресу уряду і Президента і після височайшого втручання Самого — Леоніда Кучми — Прем'єр Віктор Янукович, поскрібши по припасених під вибори бюджетних «заначках», гроші знайшов. Звісно, невеликі, за що йому доводиться виправдовуватися мало не на кожній зустрічі чи то із ветеранами-визволителями, чи то просто з пенсіонерами невеликого донецького містечка. Добре йому говорити — до пенсії ще далеко, та й у колишніх прем'єр-міністрів вона не така, як у простих смертних...

Імовірно, що скоро мешканцям Дніпропетровська доведеться «затарюватись» продуктами десь за межами міста. Найбільший і нещодавно капітально відремонтований «Центральний ринок», який у народі знають як «Озерку», нещодавно «палко полюбили» «силовики». Але, на відміну від дніпрян, ходять вони туди не по продукти. Уявляєте, як були здивовані минулої п'ятниці мешканці міста, коли серед прилавків зустріли... автоматників! Виявляється, у цей день озброєні до зубів «беркутівці» нагрянули із позаплановим оперативно-пошуковим заходом, суть якого звелася до повного паралічу роботи базару і фактичного пограбування приміщення адміністрації. Як сказано у листі-зверненні до обласної прокуратури від трудового колективу КП «Центральний ринок», хлопці у камуфляжі вилучили та завезли у невідомому напрямку фінансову документацію, системні блоки від комп'ютерів, касові чеки та денну виручку на суму 19,5 тисячі гривень. А головне — вилучили печатку КП «Центральний ринок» та чекову книжку, без яких базар теоретично не може працювати. Практично ж він працює напівлегально: тут кілька днів не збирають податкових зборів і не ведуть відповідного обліку.

Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» Євген Томін очолив наприкінці жнив, перейшовши на роботу в Київ із Полтавської облдержадміністрації. Ситуація з технікою на селі вже була катастрофічною. А як же інакше, коли машинно-тракторний парк реформованих КСП на 85 відсотків відслужив амортизаційний термін, проте продовжує працювати — сіяти і збирати, бо на його заміну селянам хронічно бракує коштів. Торік сільгосппідприємства за різними схемами спромоглися придбати нової техніки всього на 390 мільйонів гривень, мізер порівняно з потребою, яку фахівці оцінюють у 10-11 мільярдів щорічно. Однак без лізингу технічне оснащення села було б ще гіршим, адже 1922 машини на суму 115 мільйонів гривень у минулому році господарства отримали саме завдяки НАКу. Втім усім зрозуміло, що обсяги продажу за лізинговими схемами мають бути на порядок вищі. Про те, як цього планують досягти в Украгролізингу, ми вирішили розпитати безпосередньо у Євгена ТОМІНА.