Чомусь ніхто не згадує про те, що угорці можуть мати й підспудний, невидимий на око, цілком природний солідаризм з росіянами й співчувати їм, адже вони історично набагато ближче споріднені, ніж ми чи інші їхні європейські сусіди.

Ще не відомо, коли закінчиться російська агресія проти нашої країни, а впевнені у своїй перемозі українці вже розробляють плани відбудови зруйнованих міст і сіл.

Так, українці пам'ятають тих, хто до них був прихильний сто років тому і протягом ХХ століття. Водночас вони оцінюють і приязних до себе сьогодні.

Володимир Миколаєнко в прямій трансляції на весь світ спокійно й твердо відчеканив: Українська держава знає, як вшановувати своїх героїв! І додав, що Роман Шухевич воював за Україну!

Нині ж Україна змушена повертатися до проблеми Придністров'я – тепер уже не за столом переговорів з Молдовою про його майбутнє, як це було можливим у 1991-х роках, а зі зброєю в руках для захисту цього етнічного терену нашого народу – українці ж там залишаються!

Увесь світ сьогодні живе в страху з огляду на погрози кремлівського небожителя використати в російсько-українській війні ядерну зброю. Водночас Москва активно залучає до шантажу світового співтовариства ще один перевірений нею на практиці спосіб, яким вона успішно користувалася протягом ХХ століття

Українців постійно позбавляли права бути одноосібними творцями Русі, добиваючись від них самозречення окремішності свого походження, переписуючи правду про витоки першої східнослов’янської держави.

Засліплена своєю самовеличчю нинішня Росія ніяк не може зрозуміти, що військова майстерність українців шліфувалася на Чорному морі понад тисячу років – з часів Русі, коли воно вже називалося Руським, а Москви ще й у природі не існувало.

Незбагнений для світової спільноти прояв російського звірства в Бучі супроводжує всю нашу спільну історію з цим «старшим» братом. Жахіття нищення Києва 1169 року суздальським князем Андрієм Боголюбським неодноразово повториться після Переяславської ради 1654 року

Після нетривалої Ющенківської ідеологічної відлиги Москва взялася за зміну цивілізаційного курсу України. А тому не були завершені необхідні заходи щодо приведення до вимог історичної справедливості назви багатьох населених пунктів, вулиць і майданів, на яких продовжували стояти пам'ятники катам.