Казахська інтелігенція вимагає від влади внести зміни в Конституцію, позбавивши російську мову статусу офіційної. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, відповідне звернення підписали 138 літераторів, митців, політиків, учених тощо. Підписанти наполягають на тому, що все офіційне ведення справ та листування державних установ із громадянами має відбуватися лише казахською мовою, і вимагають змінити текст сьомої статті основного закону. Вона містить три пункти. У першому сказано, що державною мовою країни є казахська, а у другому одразу ж подано «уточнення»: «У державних установах та органах місцевого самоврядування нарівні з казахською використовується російська мова». Цей другий пункт, на думку національно свідомих казахів, зводить нанівець положення першого, тому його треба викреслити.

У Росії розбився літак, на якому ярославська хокейна команда «Локомотив» летіла до Мінська, на матч із місцевим «Динамо». Із 45 людей на борту (37 «локомотивців» та восьми членів екіпажу) вижило лише двоє (за іншими даними — троє). За інформацією сайту LifeNews, це нападник «Локомотива» та збірної Росії Олександр Галімов і технік літака Сізов, які з важкими травмами та опіками були доставлені до лікарні. Серед загиблих, швидше за все, є й двоє українців...

Судовий процес над колишнім президентом Франції Жаком Шираком ледве не опинився під загрозою зриву: за три дні до початку слухань з’ясувалося, що Ширак не може брати в ньому участь за станом здоров’я. Згідно з висновком медичної експертизи, 78–річний політик страждає на провали в пам’яті й неврологічний розлад, тож, за словами його адвокатів, просто не спроможний згадати події майже 20–річної давності, за які повинен відповідати. Проте процес усе–таки почався: позавчора увечері Паризький суд постановив, що він буде заочним, тобто без участі самого підсудного. На прохання Ширака його інтереси представлятимуть адвокати. Всупереч очікуванням французьких ЗМІ, суд вирішив не наполягати на проведенні власної медекспертизи стану здоров’я екс–президента, довірившись довідці, наданій його захистом.

Болгарія сьогодні відзначає 100–річчя з дня народження Тодора Живкова — генсека болгарської Компартії, який досі залишається ностальгійно–героїчною постаттю для одних (таких серед болгар залишається все менше) і кривавим диктатором для інших. Саме за Живкова, який прийшов до керівництва країною 1954 року, Болгарія приєдналася до Організації Варшавського договору, вводила свої війська в бунтівні Угорщину та Чехословаччину й повністю йшла у фарватері СРСР. «Дорогой товаріщ Тодор Живков» був бажаним гостем у Кремлі й популярним у радянських телевізорах, а в себе у країні, теж у дусі «дружньої брежнєвщини», організував систему політичних репресій і концтаборів.

Найближчими роками на Сполучені Штати Америки чекає низка катаклізмів, після яких нинішня фінансова криза й навіть напади терористів можуть видатися просто «квіточками». «Ці події можуть забрати життя десятків тисяч людей, підірвати економіку, здійснити величезний пролом у національній безпеці», — таким «оптимістичним» прогнозом потішили американців експерти Пентагону. «Терористом, винним у цих звірствах, буде Природа», — зазначає журнал «Ньюсвік», посилаючись на доповідь Пола Стоктона, який в оборонному відомстві США завідує питаннями національної безпеки.

До 20–ї річниці свого існування Співдружність Незалежних Держав, колись покликана «заступити» для колишніх республік розвалений СРСР, підійшла в жалюгідному стані. Симулякр Радянського Союзу став симулякром організації як такої — СНД називають «клубом президентів», «збіговиськом невизначених держав» та іншими образливими прізвиськами, основна суть яких зводиться до одного: жодної ґрунтовної ролі ця «компанія за інтересами» не відіграє. І ювілейний саміт, який відбувся 2–3 вересня в Душанбе, засвідчив: той факт, що СНД «дише на ладан», чи не найкраще усвідомлює його стрижень — Росія. Більше того, саме Москва взялася непомітно добивати Співдружність, активно розвиваючи Митний союз та ОДКБ (Організацію договору про колективну безпеку). Про це фактично прямим текстом заявив президент РФ Дмитро Медведєв, у своїй промові назвавши ці організації «успішними інтеграційними проектами», на противагу СНД, в рамках якої взяті державами на себе зобов’язання часто залишаються невиконаними й аморфними.

Правоцентристська правляча партія канцлера ФРН Ангели Меркель — Християнсько–демократичний союз — програла на регіональних виборах у землі Мекленбург — Передня Померанія. Особливої гіркоти поразці додає те, що ця земля є малою батьківщиною фрау канцлера, через що її інколи жартівливо називають Меркельленд.

У Європі поширюється пошесть психічних та неврологічних захворювань. Як повідомляє агенція «Рейтер» із посиланням на результати останніх досліджень, майже 165 мільйонів європейців, а це 38 відсотків населення Старого Світу, щороку потерпають від таких розладів мозку, як депресія, страх, безсоння чи втрата пам’яті. Психічні розлади перетворюються на велику економічну та соціальну проблему, ціна якої вимірюються мільярдами євро. Адже люди, які на них страждають, не здатні повною мірою віддаватися роботі. «Ця проблема стає найбільшим викликом для Європи ХХІ століття», — наголошують автори масштабного дослідження, що тривало три роки у 30 країнах (27 держав–членів ЄС плюс Швейцарія, Ісландія та Норвегія).