Піс­ля вчо­раш­ньо­го об­го­во­рен­ня у Ра­ді Без­пе­ки ре­зо­лю­ції ООН iз за­суд­жен­ням Із­ра­ї­лю за вбив­с­т­во у по­не­ді­лок лі­де­ра ра­ди­каль­ної па­лес­тин­сь­кої ор­га­ні­за­ції «Ха­мас», що її зап­ро­по­ну­вав Ал­жир від іме­ні араб­сь­ких кра­їн, Спо­лу­че­ні Шта­ти нак­ла­ли на неї ве­то. США вкот­ре впро­довж 37 ро­ків оку­па­ції Із­ра­ї­лем па­лес­тин­сь­ких те­ре­нів ско­рис­та­ли­ся зі сво­го пра­во ве­то при спро­бі між­на­род­ної спіль­но­ти за­су­ди­ти ак­ти дер­жав­но­го те­ро­риз­му Із­ра­ї­лю. Це при то­му, що те­пе­ріш­ня ва­шин­г­тон­сь­ка ад­мі­ніс­т­ра­ція ста­вить со­бі за зас­лу­гу роз­по­ча­ту нею вій­ну з те­ро­риз­мом. За ре­зо­лю­цію про­го­ло­су­ва­ли 11 з 15 чле­нів РБ ООН: Ки­тай, Ро­сія, Фран­ція, Ан­го­ла, Чи­лі, Іс­па­нія, Па­кис­тан, Ал­жир, Бе­нін, Бра­зи­лія та Фі­ліп­пі­ни. Ве­ли­ка Бри­та­нія, Ні­меч­чи­на та Ру­му­нія ут­ри­ма­ли­ся при го­ло­су­ван­ні.

Учора виповнилася п'ята річниця з початку бомбардувань НАТО Югославії та її провінції Косово. В цей день Косово відвідав голова дипломатії ЄС Хав'єр Солана, який, власне, і віддав наказ про бомбардування, бо на той час займав посаду генсека Альянсу. «Прогрес», що за ці роки стався в Косово, шокував Солану. «Для мене це страшне — приїхати до Приштини через п'ять років після введення в Косово міжнародної місії і побачити вбитих, спалені будинки та святині. Я розчарований і вражений», — зізнався Солана на прес-конференції після зустрічі з оонівським адміністратором провінції Гаррі Холкером.

Учора в Мадриді пройшла жалобна служба на вшанування пам'яті жертв терористичних замахів 11 березня. На службі в кафедральному соборі Альмудена були присутні лідери багатьох країн світу, зокрема іспанська королівська родина, президент Франції Жак Ширак, канцлер Німеччини Герхард Шредер, прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, держсекретар США Колін Пауелл, голова уряду Польщі Лешек Міллер, головуючий в ЄС прем'єр-міністр Ірландії Берті Ахерн.

Дводенний саміт лідерів країн ЄС, який розпочався сьогодні у Брюсселі, затьмарений недавніми терористичними замахами в Мадриді. Багато учасників саміту прибули до Брюсселя з Мадрида, де вчора були присутніми на жалобних урочистостях із вшанування пам'яті жертв замаху. Останні трагічні події в Іспанії внесли зміни у порядок денний саміту. У понеділок міністри закордонних справ Союзу узгодили текст декларації стосовно боротьби з тероризмом. Цей документ буде затверджений на саміті. У декларації міститься заклик до членів ЄС мобілізувати всі сили на боротьбу з тероризмом. Водночас у нiй є застереження до всіх країн, які не належать до ЄС: якщо вони не розпочнуть ефективну боротьбу з цією загрозою, то позбудуться фінансової допомоги Брюсселя. Декларація передбачає створення в ЄС спеціальної посади координатора боротьби з тероризмом. До грудня цього року в ЄС має бути запроваджено обов'язкове зберігання операторами зв'язку даних про всі телефонні та інтернетівські контакти клієнтів.

Центральне слідче бюро Польщі перевіряє, чи затримані в неділю у Варшаві троє пакистанців та один громадянин України мають якісь зв'язки з терористичними організаціями. Втім уже зараз «терористична історія», породжена, вочевидь, острахом поляків після жахливих замахів у Мадриді, видається більшості тамтешнього люду дещо анекдотичною.

«УМ» вирішила дослідити, наскільки поширеним є непарламентське спілкування між депутатами в інших країнах світу, а також віднайти приклади запровадження чогось на зразок внутрішньої поліції у стінах законодавчого органу. З’ясувати вдалося наступне. Випадки порушення депутатської етики у вигляді нетипової чи хуліганської поведінки, нецензурної лексики та блокування роботи парламенту, як правило, не регулюються окремими законами чи нормами. Вони підпадають або під традиційно наявні у будь-якому парламенті «Засади депутатської етики», або під Кримінальне законодавство. У системах парламентського права наших найближчих сусідів — Росії та Польщі — елементи депутатської етики окреслюються наступними документами: Конституцією, виборчим законодавством, законами про виконання депутатами своїх обов'язків, регламентом парламенту.

Учора у місті Газа загинув духовний лідер палестинської організації «Хамас» шейх Ахмед Ясін. 67-річного сліпого, напівглухого та паралізованого чоловіка було вбито ракетою з ізраїльського гелікоптера, коли разом із синами він виходив з мечеті після вранішньої молитви. Загинули також два його охоронці та кілька випадкових перехожих — загалом восьмеро осіб.

64-річний Франц Мюнтеферінг став новим генеральним секретарем Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). У неділю на ХХІ позачерговому з'їзді партії в Берліні за нього проголосували 448 з 471 делегата з'їзду, тобто понад 95 відсотків. Мюнтеферінг змінить на посаді голови партії канцлера ФРН Герхарда Шредера, який на початку лютого цього року вирішив відмовитися від керівництва СДПН і зосередитися на управлінні роботою уряду, що розпочав упроваджувати в життя масштабну програму суспільних та економічних реформ під назвою «Агенда 2010».

Президент Польщі Олександр Кваснєвський позавчора під час зустрічі з закордонними журналістами заявив: «Я вважаю, що Ірак тепер, без Саддама Хусейна, є дійсно кращим Іраком, ніж із Саддамом Хусейном, але, звичайно, я також відчуваю дискомфорт у зв'язку з тим, що нас обманули з інформацією про зброю масового знищення». До цього часу Польща жодного разу не піддавала сумнівам аргументи про зброю масового знищення, які формально стали приводом для інтервенції до Іраку — нагадує польська інформагенція ПАП. Президент Кваснєвський також заявив, що Польща може вивести свої війська з Іраку вже на початку 2005 року, якщо відбудеться поліпшення ситуації в цій країні. Всі закордонні ЗМІ звернули увагу на те, що до цього часу Польща планувала тримати свої війська в Іраку принаймні до середини 2005 року.

Щонайменше 18 осіб загинули та приблизно 500 отримали поранення позавчора під час сутичок між сербами та албанцями у Косові, повідомила сербська інформагенція БЕТА. Це найбільше загострення конфлікту між албанською більшістю провінції та її сербською меншиною з часу військового конфлікту 1998-99 років та переходу влітку 1999 року провінції під контроль НАТО та ООН. Речник поліції ООН у Косові (UNMIK) Дерек Чепелл повідомив агенції «Рейтер», що вчора кількість жертв сутичок зросла до 22. Він додав, що серед убитих є як серби, так і албанці, але відмовився надати інші подробиці.