Доля єврозони і, можливо, самого євро вчора залежала від Словаччини. Невелика країна, яка приєдналася до ЄС у перед­останньому «пакеті розширення» 2004 року, переживає зараз не найкращі часи. Кількамісячна політична криза, за якою партнери по Євросоюзу досі спостерігали хіба що з легким занепокоєнням, тепер поставила під загрозу не лише словацьку, а й загальноєвропейську економіку: через суперечки в правлячій коаліції офіційна Братислава не могла вирішити, чи ратифікувати великий антикризовий план єврозони. Зокрема, йдеться про розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) та внеску в нього Словаччини — останньої держави, яка ще не підтримала цей пакет заходів iз порятунку єдиної європейської валюти. Напередодні компанію їй складала Мальта, але після довгих дискусій тамтешні політики вирішили таки підтримати стабфонд.

Тисячі єгипетських християн — коптів — вийшли вчора на вулиці Каїра, щоб узяти участь у жалобній процесії. Представники релігійної громади, яка, за різними даними, налічує від 6 до 10 відсотків населення Єгипту, ховали своїх одновірців. Щонайменше 25 коптів стали жертвами міжрелігійних сутичок, що спалахнули наприкінці минулого тижня.

Нобелівський тиждень завершився традиційно: у Стокгольмі оголосили цьогорічних лауреатів у галузі економіки. У заповіті Альфреда Нобеля йшлося тільки про п’ять категорій людських знань і діяльності, найкращих представників яких мають вшановувати заснованою ним премією: фізіологія та медицина, фізика, хімія, література і миротворчість. Проте 1968 року, через 72 роки після смерті фундатора найвідомішої премії світу, Шведський державний банк вирішив додати до переліку номінацій ще й економіку. Надалі список «Нобелів» вирішили більше не розширювати, тож премія з економіки залишається єдиною трохи «несправжньою» відзнакою Нобелівського комітету.

Прогнози експертів, які пророкували цьогорічну Нобелівську премію миру інтернет–організаторам революцій у Північній Африці, не справдилися. Ні колишньому співробітнику відділення компанії Google у Єгипті Ваелю Гоніму, ні туніській блогерці Ліні Бен Мені, які відіграли велику роль у спонуканні до «Арабської весни», 10 мільйонів шведських крон (близько 1,45 мільйона доларів США) не дісталося. Хоча революційні настрої на рішення Нобелівського комітету вплив таки справили. Премією миру було вирішено нагородити одразу трьох лауреаток, які активно борються за права жінок в Африці та на Близькому Сході: президента Ліберії Еллен Джонсон–Серліф, активістку ліберійського жіночого руху за мир Лейму Гбове та єменську опозиціонерку Тавакул Карман.

У кризові часи в демократичних державах правлячій політичній силі рідко вдається втримати владу на чергових виборах. Адже хоч би якими правильними були її дії, виборці однаково пов’язують усі негаразди з чинним керівництвом держави. Проте польська «Громадянська платформа» довела: зберігати довіру народу, будучи при владі, таки можливо. На парламентських виборах, що відбулися в Польщі минулої неділі, «ГП» впевнено здобула перемогу. Після підрахунку 93% бюлетенів партія прем’єр–міністра Дональда Туска та президента Броніслава Коморовського здобула 39% голосів виборців. Найближчі переслідувачі й найзатятіші опозиціонери з «Права і справедливості» Ярослава Качинського перетнули позначку в 30%. При цьому явка на виборах була досить низькою — близько 48%.

Шведська академія у Стокгольмі вчора оголосила ім’я лауреата Нобелівської премії 2011 року в галузі літератури. Прізвище майбутнього лауреата найпрестижнішої літературної нагороди світу до останнього моменту тримають у суворій таємниці. Самі члени Нобелівського комітету під час обговорення кандидатур використовують не справжні прізвища, а вигадані псевдоніми. Наприклад, у англійки Доріс Лессінг було псевдо «Маленька Дорріт», а у француза Жана–Марі Густава Леклезьо — «Шатобріан».

Анна Політковська була справжнім професіоналом і людиною високої моралі. Її статті про репресивний режим Путіна, а особливо про звірства, які чинили ФСБшники і місцеві бандити в Чечні, шокували й були холодним душем на одурманені телебаченням голови російських читачів. Вона чи не єдина доносила до світової громадськості голос «маленьких» чеченців, які переживали «зачистки» з вигрібанням усього більш–менш цінного з їхніх будинків; зґвалтування їхніх дочок і дружин, вбивства у міліцейських відділках їхніх синів, тіла яких доводилося викупляти за шалені гроші (для мусульман поховати тіло родича є справою честі); вона пояснила, чому війна може бути вигідною для керівних кіл РФ та приносити шалений дохід від безконтрольного продажу нафти, гуртувати суспільство навколо «спільного ворога» й чіпляти нові медалі–відзнаки на груди «визволителів».

Тисячі людей зібралися вчора вночі перед офісом корпорації Apple у Каліфорнії з квітами, сльозами на очах та увімкненими «айфонами» замість свічок. Так шанувальники таланту співзасновника «надкушеного яблука» вшановували пам’ять Стіва Джобса. Чоловік, завдяки творчому генію якого «Еппл» стала найбільшою корпорацією світу, помер позавчора увечері у своєму каліфорнійському будинку, в оточенні коханої дружини та трьох їхніх дітей.

Екс–президент декомунізованої Чехословаччини, перший президент Чехії, колишній дисидент, славетний драматург, письменник, режисер та історик — усе це про Вацлава Гавела, який учора відсвяткував 75–річний ювілей. Гавел ніколи не вирізнявся міцним здоров’ям, кілька разів проходив через складні операції, перебував на межі життя і смерті. Колишній опозиціонер і свій ювілей зустрів скромно, оскільки досі одужує від складного запалення дихальних шляхів, яке переніс у березні. Хоча віднедавна Гавел знову почав з’являтися на різноманітних імпрезах та брати участь у громадських заходах, адже він і надалі залишається одним із найактивніших правозахисників у світі. Привітати визначного діяча з ювілеєм до Праги приїхали колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, польський публіцист Адам Міхник та багато інших відомих політиків, літераторів і правозахисників, які разом із іменинником відкрили у Празі пам’ятник 28–му президенту Сполучених Штатів Вудро Вільсону. Привітання надіслали також Білл та Хілларі Клінтони, канцлер ФРН Ангела Меркель, нинішній президент Чехії Вацлав Клаус тощо.