17 жовтня в країні пройде референдум щодо змін до Конституції, які, за неприхованим задумом Олександра Лукашенка, дозволять йому втретє балотуватися у президенти. Референдум для економії коштів об'єднано в часі з виборами до парламенту.

Учора президент Росії Володимир Путін відсвяткував свій 52-й день народження. Напередодні він сказав, що має намір «незабаром запросити» на іменини Леоніда Кучму та Віктора Януковича. «У неформальній обстановці ми зможемо обговорити конкретні кроки з надання допомоги Російській православній церкві в Україні», — передає РІА «Новості» слова В.В.П. Ясно, що під час «зустрічі без краваток» до обговорення стануть й інші, ще цікавіші теми, а про РПЦ мовилося, бо майбутні застільні іменинні балачки з українськими владцями Путін анонсував на Архієрейському соборі в Москві 6 жовтня.

Сенсаційну інформацію розповсюдило вчора авторитетне британське військове видання «Jane's Intelligence Digest» — Україна виводить свої кораблі із Севастополя. Водночас надійне джерело з ВМСУ повідомило «УМ», що вчора рано-вранці 5-та бригада ВМС під час планових навчань отримала наказ не повертатися до Стрілецької бухти, а прямувати до нового місця базування — Донузлаву. Два місяці тому в українській пресі і, зокрема, в «УМ» обговорювалася можливість перебазування кораблів ВМСУ зi зручного Севастополя в озеро Донузлав і передачу звільнених місць кораблям російського Чорноморського флоту.

Відповідь на це питання, схоже, ми знаходимо в іншому питанні: якщо зараз боротьба іде за голос окремого індивідуума, окремого «творчого колективу» колгоспу імені Будьонного чи кооперативу з виробництва напівфабрикатів, то чи резонно вивести з «поля бою» 4—8 мільйонів голосів закордонних українців? Така величезна різниця у вимірах трудової еміграції (4—8 мільйонів чоловік) пов'язана зі статистичною неспроможністю порахувати більш-менш точно людей з українськими паспортами, які впродовж останнього десятиліття виїхали на заробітки переважно в Західну Європу та Росію, адже цей вид еміграції надзвичайно складно фіксувати, і, крім того, багато з наших співвітчизників працюють за кордоном напівлегально. Проте вони мають цілком легальне право обирати свого Президента.

Учора Президент Кучма назвав ім'я нового міністра оборони України — Олександр Кузьмук. Так само, як і зняття Марчука, призначення Кузьмука сталося «на виїзді» — Л.Д. оголосив про своє кадрове рішення, перебуваючи в Криму, де він зустрічався з екс-президентом Росії Борисом Єльциним, котрий для відпочинку й оздоровлення обрав наш «сонячний півострів». «Я радий, що ви повертаєтеся», — сказав Леонід Кучма не Єльцину, а Кузьмуку.

Наскільки критичною була потреба відставки Марчука саме зараз, за півтора місяця до виборів, тобто до зміни влади, що включає й формування нового Кабінету Міністрів? Які соціальні та політичні враження і наслідки матиме обезголовлення армійського керівництва саме в цей напружений, натягнутий, як тятива, час?

У Румунії знову загострилася «морська хвороба»: спірний континентальний шельф у районі острова Зміїний у Чорному морі, де, ймовірно, залягають чималі поклади нафти та газу, Бухарест хоче отримати з такою нетерплячкою, що подав до Міжнародного суду ООН. Київ сприйняв це з подивом, адже переговори з цього приводу, довгі й важкі, ще тривають. А додаткової напруги в непрості українсько-румунські відносини привнесла майже конфліктна ситуація в дельті Дунаю, де прикордонні катери румунів спробували перешкодити будівничим каналу «Дунай—Чорне море». Міністерство транспорту України назвало це провокацією, а в будівлю на Михайлівській площі було викликано румунського посла Александру Корнеа і вручено відповідну ноту МЗС України.

Щоб зекономити кошти і час, вирішено було провести в столиці Казахстану в ці дні відразу два саміти пострадянських держав — СНД та ЄЕП. Так, учора в першій половині дня відбулося спершу закрите засідання «четвірки» — Леоніда Кучми, Володимира Путіна, Нурсултана Назарбаєва й Олександра Лукашенка, а потому до президентських розмов про майбуття ЄЕП долучилися й офіційні делегації.

Невипадково результати чергової, вже п'ятої, експертизи записів майора Мельниченка, зроблених у президентському кабінеті, було оголошено напередодні четвертої річниці зникнення Георгія Гонгадзе. «Пам'яті Гії» Мін'юст присвятив відкриття: записи Мельниченка є змонтованою копією, й ідентифікувати голоси «діючих осіб» неможливо. Коротко нагадаємо, що в комісію, яка працювала фактично за умов секретності (принаймні преса та громадськість не були поставлені до відома про початок та хід проведення експертизи), входили п'ятеро експертів з України, Росії та Литви, і на оплату їхньої роботи та закупівлю необхідного для розшифровок записів обладнання пішло 850 бюджетних тисяч гривень.

Станом на вчорашній ранок, згідно з офіційними даними, загиблими внаслідок операції у Беслані вважали 338 осіб, ще 332 чоловіки перебували у лікарнях.
По всьому місту — траурні процесії: люди проводжають в останню путь своїх дітей та рідних, невинно убієнних невідомо ким. Станом на вчорашній день бесланський цвинтар збільшився аж на 170 могил, передає «Лєнта.ру». Як з'ясував журналіст телеканалу «1+1», під час «операції зі звільнення заручників від життя» загинуло більше людей, ніж загалом осетинців у боях за весь період Другої світової війни.