Президент Росії Путін, який представляє себе великим знавцем історії, продовжує зомбувати населення своєї країни. Полковник КДБ у ленінському стилі бреше всьому світові, які області України входили до складу Російської імперії.
Перед Україною сьогодні стоїть чимало проблем, але я хочу повести мову про мову. Про те, щоб українська мова в нашій країні дійсно стала державною на всій території України, поряд із Державним прапором, Державним гімном і Державним гербом, які є основними атрибутами будь-якої держави.
Пригадую, до якого вереску вдалися горе-патріоти та їхні відверті вороги — комуністи, «регіонали», коли побачив світ плакат молодої львівської художниці під назвою «Чемодан — вокзал — Росія». Як посміли? Адже ми брати. Це — фашизм, ксенофобія. Не пора!
Провівши власний аналіз преси, я зробив висновок, що Юлія Тимошенко є політичною аферисткою світового масштабу. Звідкіля в неї сотні мільйонів гривень на утримання офісів «Батьківщини», платного персоналу? Скільки сотень мільйонів потрачено на передвиборчу агітацію в президенти України? Звідкіля ці мільйони?
Постає питання, чому історики, дослідники, краєзнавці Голодомору 1932-33 років мало говорять, не звертають увагу на трагедію тридцятих років, що поклала початок русифікації нашої країни на початку ХХ сторіччя? Щоб не бути голослівним, наведу документальні дані з цього питання. Ось вони.
Від редакції. Наш читач із Запоріжжя Анатолій Волков доклав чимало зусиль, щоб скласти цей цитатник, але, сподіваємося, читачі «України молодої» належно оцінять цю працю, адже хто може точніше висловитися і дати повнішу дефініцію свого народу, як не його класики, співці душі народної. Якщо ж ми хочемо охарактеризувати найяскравіші риси сусіднього нам народу, то правильніше й толерантніше «надати» слово не нашим, а їхнім моральним авторитетам.
Приводом для написання мого листа до редакції стали дві публікації в «УМ»: Г. Халимоненка «Філологія без мови?» (11.06.2014) та А. Нечитайла «Філологія з фактами та емоціями» (19.06.2014). Перша –– критична, друга –– на захист закладу.
