Зазвичай голосування щодо бюджету країни на наступний рік у парламенті Італії — суто формальне. Адже прем’єр–міністр Сільвіо Берлусконі має переконливу коаліційну більшість, яка завжди беззаперечно підтримує уряд. Проте вчора все було інакше. Італія, яка є третьою економікою єврозони після Німеччини та Франції, опинилася у драматичній борговій ямі і має всі шанси повторити долю Греції. В очікуванні найгіршого, під час учорашніх вранішніх торгів індекси найбільших європейських бірж — Лондона, Франкфурта та Парижа — обвалилися більш ніж на 1%. Позавчора вартість нових кредитів для італійського уряду різко зросла у ціні на тлі політичної нестабільності у Римі, повідомляє Бі–Бі–Сі. Відсоткова ставка за 10–річними бондами підскочила до рекордної позначки з часу запровадження єдиної європейської валюти.

Позавчора у Белграді міністри закордонних справ Сербії, Хорватії, Чорногорії та Боснії і Герцеговини підписали декларацію під назвою «Спільна регіональна програма», покликану розв’язати проблему біженців — жертв воєнних конфліктів на теренах колишньої Югославії першої половини 1990–х. Унаслідок воєн за перерозподіл територій між колишніми республіками СФРЮ після проголошення ними незалежності мільйони людей були змушені залишити свої домівки, і щонайменше 200 тисяч із них досі не повернулися до попередніх місць проживання. Понад 70 тисяч біженців роками залишаються в тимчасових таборах. Багато з них не мають паспортів та інших документів, які посвідчують особу.

Минулої неділі одразу в двох країнах Латинської Америки відбулися президентські вибори. Новим президентом Гватемали вперше після закінчення громадянської війни 1960—1996 років став відставний генерал Отто Перес Моліна. 60–річний представник Патріотичної партії набрав у другому турі 55% голосів, а його суперник, 41–річний бізнесмен і правник Мануель Балдісон із партії «Відновлення демократичної свободи» — 44%. Обидва кандидати репрезентують правий табір і обидва під час виборчої кампанії обіцяли подолати в країні бідність та насильство.

У Мінську при показових заходах безпеки проходить суд над Олесем Беляцьким — творцем і керівником правозахисного центру «Весна» та віце–головою Міжнародної федерації за права людини FIDH (Париж).

11 угорських туристів загинули та 27 отримали поранення внаслідок ДТП поблизу єгипетського курорту Хургада. Поранених, серед яких четверо дітей, доставлено до найближчих шпиталів.

На саміті «Великої двадцятки», що завершився наприкінці минулого тижня в Канні, керівництво Греції під тиском провідних країн єврозони відмовилося від ідеї проведення референдуму про ставлення до закордонної допомоги та довіри уряду. Натомість ініціатори референдуму вирішили самі зійти зі сцени: грецька влада оголосила на 19 лютого позачергові парламентські вибори, а прем’єр–міністр Георгіос Папандреу пішов у відставку. Таким чином Греція намагається уникнути з політичної безвиході, аби отримати наступну порцію міжнародної фінансової допомоги.

«Цієї зими Європа, незалежно від капризів погоди й транзитних країн, може спати спокійно — запрацює «Північний потік», — тішиться російська преса. «Донедавна близько 80% російського газу на Захід ішло через Україну. Відтепер побоювання, що черговий виток протиріч між Москвою й Києвом поставить під загрозу постачання газу в Європу, є безпідставними», — радіє німецька преса.

Сьогодні в місті Любмін у Німеччині відбудеться урочисте відкриття газопроводу «Норд стрім» («Північний потік») в обхід України та інших країн–транзитерів. Напередодні цієї події кореспонденти «УМ» з’ясували, як ставляться до неї в Німеччині й чи вплине запуск цієї «труби» на «газову» складову економіки України.

Учора у французькому місті Канн розпочав роботу дводенний саміт «великої двадцятки» — 19 найбільш розвинених країн світу та ЄС за участі провідних міжнародних установ і організацій.

Журі присяжних суду в Нью–Йорку одноголосно визнало колишнього російського військового офіцера, а тепер – «підприємця» Віктора Бута винним у продажу зброї колумбійському воєнізованому угрупованню ФАРК.