Чоловiк розповiдає друговi:
— Я одружився нещодавно, несу її, за традицією, на руках до квартири, і тут вона каже: «Васю, ми ж уже розписалися, давай я на шию перелізу!»

— Люба, чи ти готуватимеш мені, поки смерть не розлучить нас?
— Якщо я готуватиму, то смерть розлучить нас дуже скоро.

Улюблена фраза начальства «незамінних людей немає». Але як тільки підходить ваша черга йти у відпустку, виявляється, ви єдинi.

Щоб просувати якісь товари на ринку, потрібно їх прорекламувати, а для цього — вивчити й проаналізувати переваги та недоліки.

— Люба, а борщ ти вмієш варити?
— Так.
— А що потрібно, щоб він був смачний?
— Мати добру свекруху і голодного чоловіка.

У Києвi вiд сорому почервонiв пам’ятник академiку Володимиру Вернадському. Ілля Кива захистив кандидатську дисертацiю!

У військовій частині — перегляд французького фільму. Настає кульмінація — головна героїня застрелила з пістолета свого невірного коханого. Заломивши руки, вона звертається, здавалося б, до глядацького залу:

У моєму гладкому тілі сидить дуже навіть струнка жінка, але їй ніяк не вдається вибратися назовні. А з огляду на мій апетит, для неї, схоже, це довічне ув’язнення.

Коли в мене немає грошей, я п’ю воду, їм гречку, ходжу пiшки. Коли ж у моїх знайомих немає грошей, вони летять у Єгипет замiсть 10 днiв на 9.

— Сарочко, я вас запрошую в музей.
— А ви що, не можете вимовити слово «ресторан»?