Коли виникла ідея взяти інтерв’ю у Валентини Шевченко, думала, що розшукати цю легендарну жінку буде нелегко. Дізналася, що сьогодні вона очолює благодійний фонд і Конгрес ділових жінок. Зателефонувала до Конгресу із запитанням, як розшукати пані Валентину. «А я вас слухаю», — почула на тому кінці дроту. Я аж розгубилася, бо голос жінки, яка мені відповіла, був молодим і бадьорим. Тож доки не зайшла до її кабінету, чесно зізнаюся, сумнівалася, а чи це «та сама Валентина Шевченко». В елегантному брючному костюмі, мереживній білій блузці, з «фірмовою» високою зачіскою з нефарбованого волосся — у свої 75 років пані Валентина чудово виглядає. Ну справжня ділова жінка! Тож і розмову починаємо з роботи...

...У домашньому кабінеті письменника Івана Білика — чудова бібліотека. Стелажі книг здіймаються аж під стелю, а до неї в старовинному будинку метрів чотири. «Ви все це перечитали?»— навіть не сподіваючись на схвальну відповідь, питаю в Івана Івановича. «Майже все», — відповідає той. На жаль, зараз письменник уже практично не читає — очі стали підводити. Тож навіть нашу газету, яку письменник передплачує, йому здебільшого читає вголос дружина Світлана Євгенівна. «Ось бачите, — киває письменник на друкарську машинку на своєму столі, — почав писати нову книжку. «Житіє грішного Іоана» називається. Зрозуміли з заголовка, про що? Так, це автобіографічний роман. Але як зупинився на 8–й сторінці, так і досі руки не доходять. Бажання писати є, а змоги немає... Під диктовку ніколи не писав. Я маю сам. Причому обов’язково — друкувати на машинці. Люблю, коли вона лунко клацає, це бадьорить і надихає. Тому й на комп’ютері працювати не можу — там клавіші занадто тихі...» 1 березня Іван Білик відсвяткує 80 років. З нагоди ювілею ми й говоримо з письменником про його минуле і нинішнє «житіє»...

Прихильників десятирічної освіти спіткала невдача — Верховна Рада відхилила проект закону, який мав на меті запровадити десятирічний термін навчання у школах, збільшити вік першокласників (до семи років), а навчання у початковій школі скоротити до трьох років. Думки депутатів щодо внесеного Анатолієм Гриценком законопроекту розділилися. «Коли Україна перейшла на 12–річну освіту, для цього не було створено методичної бази, — вважає народний депутат Олег Зарубінський. — Сьогодні, починаючи з 5–го класу, навіть за умов «дванадцятирічки», діти мають сім уроків щодня. Це — крім позашкільної роботи. То давайте зробимо 14 років, і там буде знову сім уроків! Якщо відбувся перехід до 12–річної шкільної освіти, то треба було б, очевидно, всім освітянським фахівцям дати підґрунтя під це — методичну і методологічну базу, а не проводити експерименти над людьми».

Останнім часом відразу кілька відомих політиків із різних таборів висловилися за повернення в українські школи 10–річного навчання. Зокрема, наприкінці січня таку заяву на зустрічі з виборцями зробив Віктор Янукович, який ось–ось стане Президентом України. З аналогічною ініціативою і навіть уже готовим законопроектом виступив народний депутат Анатолій Гриценко. Зміни до законодавства щодо повернення «десятирічки», ініційовані Гриценком спільно з колегою Борисом Беспалим, навіть внесені до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради 23 лютого. З критикою цих ініціатив уже виступили Міністерство освіти й Академія педагогічних наук.

Одинадцять тисяч гривень було виручено під час благодійного аукціону в столичному клубі Heaven. Увазі потенційних покупців було представлено незвичайні лоти: пікнік із дуетом «Пара нормальних», майстер–клас із відомим хореографом Дмитром Дікусаром, фотосесія зі співачкою Альоною Вінницькою, вечеря з гуртом «С.К.А.Й» та «фабриканткою» Анною Мухіною, чайна церемонія зі співаком Віталієм Козловським, запис відеокліпу з Камалією. «Продаватися» знаменитостей змусила цілком благородна справа, адже всі гроші, виручені під час аукціону, підуть на потреби дітей із дитячих будинків. У першу чергу — на закупівлю книг для бібліотек у сиротинцях, придбання іграшок, одягу, ремонт приміщень, а також оплату проїзду дітей до Києва, де вони зможуть побувати в театрах і музеях.

Вийти зі стін рідної альма–матер студенти тепер зможуть відразу з двома дипломами. Відповідний наказ, який запроваджує у вишах країни так звану міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту (МІГО), підписав міністр Іван Вакарчук. Відтак уже на першому або другому курсі студент зможе визначитися, яку спеціальність йому хотілося б отримати ще, крім основної. Правда, фізиком чи хіміком паралельно з основним навчанням стати не вдасться, а от вибрати якийсь фах із гуманітарної сфери (а також культурних чи соціально–політичних наук) — будь ласка.

Набридла зима? То давайте її дружно проведемо! Тим більше що Масляна вже давно прийшла і пригощає млинцями. Отими смачними рум’яними кружальцями, які наші предки вважали символами Сонця. Пригадую, які смачні були млинці в моєї бабусі Софії! Вона ніколи не клала до тіста цукру, хіба що зовсім трошки. Сковороду змащувала великою шкваркою, тоді розлите тісто здіймалося пухирями, а коли бабуся спритно перекидала млинця одними лише пальцями на інший бік, ті пухирці припікалися смачними хрусткими кружальцями... Бабця насипала в блюдце домашньої сметани, і здавалося нема нічого смачнішого за млинці, які були ледь солонуватими через оту шкварку сала...

Учора в селі Орлівка Ренійського району на Одещині ховали двох братів: чотирнадцятирічного Георгія та десятирічного Мішу. Обидва загинули в суботу, провалившись під лід на каналі зрошувальних систем. Лише дивом удалося втрятуватися старшому — шістнадцятирічному Сергію, який теж упав в ополонку разом із братами.

Російській мові — скрізь у нас дорога, в тому числі й у галасливих шкільних коридорах. Учора Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене напередодні рішення про те, чи відповідає Конституції Постанова уряду № 1033 «Про внесення змін до Положення про загальноосвітній навчальний заклад». І дійшов висновку: ні, не відповідає! Нагадаємо, що ця постанова, ухвалена Кабміном 30 вересня минулого року, зобов’язувала вчителів державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів спілкуватися українською в робочий час. Але декому здалося, що це порушує права російськомовних учителів. Відтак 52 народні депутати кинулися нібито захищати «велику і могутню» в Конституційний Суд.

Минулоріч уперше за останні 10 років в Україні було зафіксоване зниження кількості охочих взяти шлюб. Такі невтішні дані оприлюднив міністр юстиції Микола Оніщук із посиланням на статистику органів реєстрації актів цивільного стану. Вона свідчить, що в 2009 році одружилося 318 тисяч 203 пари. Це на 2 відсотки менше, ніж навіть у високосному 2008 році, коли кількість шлюбів скоротилася на чверть. За словами міністра, починаючи з 2000 року, зниження кількості зареєстрованих шлюбів традиційно відбувалося лише у високосні роки, які в народі вважають нещасливими для одружень. Проте 2009 рік побив усі шлюбні антирекорди. Для порівняння, у 2006 році стали на рушничок майже 355 тисяч пар, а в 2007–му побралися понад 416 тисяч наречених (правда, остання цифра могла бути спричинена тим, що чимало пар поспішали одружитися, не відкладаючи справу на високосний 2008–й).