Пам’ятаєте пісеньку з кінофільму «Цирк»? Там є слова: «Сплять ведмеді та слони, дяді сплять і тьоті. Всі навколо мають спати, лиш не на роботі». Медики повністю погоджуються із таким формулюванням.

За тривалістю життя Україна сьогодні пасе задніх у списку з півтори сотні «найпрокуреніших» країн. Швидше нас вимирає тільки Східний Тимор та Молдова. Основні причини такої надсмертності, як давно вже з’ясували медики, — тютюн, алкологолізм і травматизм.

«Дістали! Скільки вже можна лякати тим грипом? — незадоволено бурчить моя подруга, показуючи рекламний розворот у журналі. — Чим ближче до Нового року, тим більше всюди «здорової» реклами, і щоразу одне й те саме.

«Не гайте часу, дізнайтесь про свій ВІЛ–статус. У державних центрах аналізи роблять безкоштовно, оперативно й цілком анонімно. Будьте певні — якщо тест дасть позитивний результат, ви зможете безоплатно отримати сучасні ліки й жити далі повноцінним життям», — ці слова сьогодні можна почути від районного лікаря, прочитати в бюлетені, почепленому в поліклінічному коридорі, дізнатися з телевізійного сюжету або з радіопередачі.

Сьогодні працівники української гідрометеослужби відзначають своє професійне свято. Разом із синоптиками, які тішать нас прогнозами різної точності, привітання приймають тисячі спеціалістів, які старанно збирають інформацію про погоду, радіаційний фон, хімічний склад води й ґрунту, забрудненість повітря. А ще — складають кліматичні карти місцевості, дають вихідні кліматичні дані для будівництва заводів і беруть учать у проектуванні мостів. Без цих людей селяни не мали б агропрогнозу, комунальники не знали б, коли їхнє місто завалить снігом, а туристи не ризикнули б вирушити у гори. Про те, як сьогодні живеться «темним конячкам» гідрометслужби, як вони «відвоювали» власне свято, яким чином прогноз «Укргідрометцентру» пов’язаний із африканською метеостанцією, «УМ» розповів директор Центральної геофізичної обсерваторії МНС України, почесний працівник гідрометеослужб України та Росії Олександр Косовець.

Як ми писали раніше, медичний відділ «УМ» пропонує усім читачам долучитися до важливої справи — поліпшення здоров’я. Для початку розв’яжемо деякі організаційні питання. По–перше, виконувати запропоновані вправи необхідно точно за описом, навіть якщо вони здаються вам надто примітивними або, навпаки, — занадто серйозними такими, що викликають подив оточуючих (список можна продовжити). Повірте, йоги, які босоніж ходять по битому склу, привертають набагато більше нездорової уваги, ніж люди, які 33 рази пережовують кожен шмат їжі. Можливо, для каменегриза з далекого кільця астероїдів просування гомо сапієнс до здорового життя здасться смішним, але не для осіб із розвиненим інтелектом, до яких належимо ми з вами. По–друге, будьте готові до того, що спочатку вам доведеться примушувати себе щось робити. Але згодом кожна корисна вправа має стати звичкою — такою, як вранішнє чищення зубів або нанесення крему на шкіру рук.

Кожен дорослий українець бодай раз у житті чув слово «інсульт». Але опитування, проведене в Україні, засвідчило: лише один із десяти респондентів приблизно знав, що таке інсульт. При цьому мало хто здогадується, які фактори призводять до розвитку цієї важкої патології, яким чином можна захиститися від раптового «удару»... Як сам хворий, його родичі або друзі можуть розпізнати початок інсульту? Чи існує набір завдань (на кшталт «пройтися по прямій лінії») для визначення патологічного стану? Як людей «б’ють по голові» цигарки, горілка та жирна їжа? Про це й не тільки «УМ» розпитувала директора Всеукраїнської громадської асоціації «Українська асоціація боротьби з інсультом» Марину Гуляєву.

«Змініть свій спосіб життя, і хвороба відступить», — як часто пацієнти чують ці воістину золоті слова від поважних професорів, працівників приватних медцентрів, районних спеціалістів і лікарів сільських амбулаторій! І правильно ж усе говорять наші «айболиті»: від кілограма квашеної капусти може загостритися виразка, вісім ложечок цукру на чашку кави — це шок для організму, а поза при сидінні «нога на ногу» — надійний спосіб заробити варикоз.

Через два місяці більшість українських будинків очікувано перетворяться на домашні лазарети. До фахівців «вухо–горло–носа» годі буде потрапити, не вистоявши довжелезної черги. Аптеки тоннами продаватимуть жарознижувальні та знеболювальні засоби, а бабусі на ринках та в переходах метро виставлятимуть банки з малиновим варенням. А найцікавіше — і лікарі, і пацієнти сприйматимуть усе це як норму. За багато років ми вже звикли до зимової епідемії грипу, яка ніколи не обминає увагою школи, дитсадки й робочі колективи. Спалах захворюваності «вибухає» то в грудні, то в січні, то взагалі в лютому, але традиційно зачіпає декілька мільйонів людей і завдає збитків як сімейним бюджетам, так і економіці країни в цілому. Невже цього не можна уникнути? Відповідь на це запитання «УМ» шукала як у дипломованих лікарів, так і в пересічних українців, які не потрапляють у полон до «грипозних монстрів» за будь–якої епідемії.

Раніше медики прогнозували епідеміологічний підйом захворюваності на грип у грудні цього року. Сьогодні ж фахівці вважають, що епідемія пройде пізніше — після новорічних свят. «Цілком імовірно, епідемія грипу досягне свого піку в середині січня», — заявив учора керівник Центру грипу МОЗ Аркадій Фролов.