Остаточні результати парламентських виборів у Грузії ще не оголошено — з огляду на те, що в кількох округах минулої неділі відбувалися довибори, ЦВК обіцяє назвати точні цифри до 20 жовтня. Але формування уряду вже фактично відбувається, адже склад майбутньої парламентської більшості сумнівів не викликає — більше половини місць у законодавчому органі здобула коаліція мільярдера Бідзіни Іванішвілі «Грузинська мрія». Позавчора президент Михаїл Саакашвілі представив Іванішвілі кандидатом на пост прем’єр–міністра. Уже на наступному тижні парламент має затвердити його на цій посаді, як і запропонований потенційним прем’єром склад уряду, який Іванішвілі має подати президенту впродовж десяти днів. Надію на це висловив і Саакашвілі. «Я сподіваюся, що парламент нового скликання збереться своєчасно і якомога швидше затвердить уряд. Я б хотів, щоб ті обіцянки, які дала коаліція, що перемогла на ­виборах, були максимально виконані. Також я сподіваюся, що прогрес Грузії триватиме, і парламентська опозиція виконуватиме роль контролера, — наголосив Саакашвілі в заяві, оприлюдненій президентським сайтом. — Річ не в тому, подобається мені чи ні як президенту й політику склад нового уряду. Йдеться про те, що, раз такою є воля народу Грузії, ми співпрацюватимемо з будь–яким складом».

Грузія підсумовує результати парламентських виборів і готується до зміни влади. Станом на вчорашній ранок Центрвиборчком підрахував 97,03% бюлетенів. Лідером виборчих перегонів залишається опозиційна до президента Михаїла Саакашвілі коаліція під проводом мільярдера Бідзіни Іванішвілі «Грузинська мрія» — 54,8% (1 154 533) голосів виборців. Правляча партія «Єдиний національний рух» набрала 40,4% (845 169) голосів. Решта партій набрала значно менше від прохідного 5–відсоткового бар’єру. В одномандатних округах «мрійники», за попередніми підрахунками, випереджали «рухівців» на три мандати.

Сьогодні, у традиційний для ісламського світу день протестів (у п’ятницю мусульмани збираються на молитву, після якої разом виходять на мітинги і демонстрації), західні дипломати очікують нової хвилі виступів проти скандального фільму «Невинність мусульман».

У Грузії, де 1 жовтня відбудуться парламентські вибори, спалахнув гучний скандал. У Глданській тюрмі — найбільшій у країні — викрито факти знущання з в’язнів, які жахають своєю жорстокістю. І цього разу владі не вдасться звинуватити опозицію в провокації, як у тих випадках, коли для цього справді були підстави.

Сполучені Штати Америки згортають діяльність у Росії USAID — Агентства з міжнародного розвитку, яке наразі є (тобто вже фактично було) найбільшим іноземним спонсором некомерційних та громадських організацій.

«Нормальна демонстрація». Визначення, яке вжив письменник і громадський діяч Борис Акунін (Григорій Чхартішвілі), якнайкраще підходить до суботнього мітингу російської опозиції. Тих запалу, драйву й відчуття радісного подиву («ух ти, як нас багато!

Судовий процес, який британська преса охрестила найдорожчим в історії, завершився поразкою для опального російського олігарха Бориса Березовського. Суд відмовився задовольнити його позов до іншого російського товстосума, який поки що перебуває у цілком приязних стосунках із Кремлем, — Романа Абрамовича. Від колишнього губернатора Чукотки Березовський вимагав майже 5,6 мільярда доларів — за те, що Абрамович нібито змусив його продати пакети акцій «Сібнєфті» й алюмінієвої компанії «Русал» за заниженою ціною. Втім суддя Елізабет Глостер постановила, що претензії Бориса Абрамовича до Романа Аркадійовича недоведені. І вийшовши із зали суду, 66–річний Березовський не приховував обурення і розчарування. Але відповісти на запитання, чи оскаржуватиме рішення Феміди, не зміг — пояснив, що над цим добряче поміркують його адвокати. Як зазначає радіо «Коммєрсант», найбільше БАБа обурило те, що, зачитуючи підсумкову частину рішення, суддя заявила, нібито колишній голова президентської адміністрації Олександр Волошин і Володимир Путін не чинили на нього тиску з метою відібрати акції ОРТ. «Але ж це історичний факт! А переписувати російську історію не належить до функцій британського суду», — наголосив Березовський.

Після засудження трьох учасниць скандального панк–гурту «Пуссі райот» за «святотатственний» молебень проти Путіна в храмі Христа Спасителя російська влада охоче б про них забула. Та міжнародна спільнота не дає — обурені відгуки про російське «правосуддя», яке плутає грішне з політичним і кримінальне з адміністративним, у світовій пресі не вщухають і досі. Тож доводиться і російській владі шукати шляхів до відступу. Як би так підвести до помилування «богохульниць» (втім, під Богом у даному випадку навряд чи мається на увазі той Всевишній, що на небесах, а не в кремлівських палатах), щоб і політичні нахаби своє місце зрозуміли, і влада змогла продемонструвати все безмежжя своєї государевої милості?

Київ зустрічає головну медіа–подію для представників друкованих ЗМІ всього світу — вчора в Міжнародному центрi культури та мистецтв відбулися перші засідання й форуми учасників 64–го Світового конгресу газетярів та 19–го Світового форуму редакторів, що триватимуть до 5 вересня. Напередодні організатори конгресу не підтримали заклики до бойкоту заходу в «цензурованій» Україні «регіонального» зразка, наголосивши на тому, що, навпаки, — проведення заходу такого рівня допоможе привернути увагу до проблем свободи слова в нашій державі і, як результат, їх зрештою розв’язати.

Колись Молдавська РСР була однією з «провінцій» Радянського Союзу. І після розпаду СРСР Молдова, здавалося б, успадкувала лише проблеми — слабка економіка, сепаратистьке Придністров’я... Проте за два з гаком десятиріччя незалежності ця нібито проблемна країна зробила величезний крок уперед. І тепер навіть випереджає апріорі значно багатшу (що мало б означати — успішнішу й стабільнішу) Україну на шляху до інтеграції в Європейський Союз. Так принаймні стверджують у приватних розмовах функціонери ЄС. А днями підтвердження успішності євроінтеграційних потуг Молдови де­факто підтвердила й лідер найпотужнішої економіки Євросоюзу — канцлер ФРН Ангела Меркель. Під час офіційного візиту до Кишинева фрау канцлер на спільній прес­конференції з молдавським прем’єр­міністром Володимиром Філатом заявила, що Молдова «успішно проводить демократичні й економічні реформи», «домоглася відчутного прогресу в програмі Європейського Союзу «Східне партнерство» і «має європейську перспективу». Щоправда, Кишиневу ще належить завершити переговори з ЄС щодо угоди про асоціацію, створення зони поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та лібералізації візового режиму.