А й справді: чи здатна Україна годувати Європу екологічно чистою продукцією? Так, за умови, що фахівці АПК, науковці і практики дискутують не задля організаційного ефекту, а маючи на меті підвищення ефективності землекористування. Якраз у такому руслі на Запоріжжі відбулася дещо незвична нарада-семінар — з проблем родючості грунтів і впровадження органічного землеробства. На базі обласної торгово-промислової палати зібралися керівники сільгосппідприємств і служб, фахівці науково-дослідних інститутів і лабораторій з Києва, Харкова, Дніпропетровська і Запоріжжя.

Спершу все було звичним для зустрічі в Запоріжжі українських та російських авіабудівельників: взаємні компліменти, обіцянки-аванси, обмін сувенірами і тостами. Міністр промполітики України Анатолій Головко, недавній заступник запорізького «губернатора», запевнив, що наступного року на розвиток вітчизняного авіапрому буде виділено у п'ять разів більше коштів. Вельми скептично оцінив прогноз міністра генеральний конструктор КБ «Прогрес» Федір Муравченко: «Протягом останніх шести років в Україні про пріоритет авіації тільки й говорять. А він в державі має бути на ділі».

Григорівка — село майже приміське: до Запоріжжя ближче, ніж до райцентру Василівка. Від такої «географії» тривалий час були одні плюси. Доки минулого року районна санстанція не заборонила використовувати воду з колодязів навіть для миття посуду. Впору згадати пісеньку з класичної комедії: «Губить людей не пиво — губить людей вода!».

Від учора біля Новобогданівки знову повно військових і бойової техніки. На щастя, вибухи цього разу не лунають. На скандально відомій артбазі розпочалися масштабні навчання з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. У цих тренуваннях задіяно 700 людей, більше 100 одиниць військової техніки, 3 літаки та 5 вертольотів.

Чимало питань у запорізьких журналістів зародилося після недавніх прес-конференцій прокурора області Валерія Кулакова й начальника обласної міліції Віктора Ольховського. Обидва хоча й пишалися статистикою «зареєстрованих-незареєстрованих» злочинів, але слід віддати їм належне, не оминули тему резонансних справ.

На початку листопада «УМ» писала про загрозу екологічної катастрофи в одному з найбільших лиманів Приазов'я. Після традиційного нересту до мільярда рибин пеленгаса не могли вийти у відкрите море. Найтонше льодове покриття на водному дзеркалі Молочного лиману — і молодь задихнулася б у нерестилищі. А рятівний шлях у незрівнянно багатший на кисень Азов перепиняла занесена піском протока. Поглиблювати її двічі на рік повинне ТОВ «Сини моря — Мотор Січ». А воно, опинившись у фінансовій скруті, вперше це вчасно не зробило.

Ідеться про робочий кабінет «дорогого Леоніда Ілліча» у Запоріжжі. За версією сьогоднішніх комуністів, Брежнєв у 1946—1947 роках жив і працював на вулиці Жуковського, майже в центрі Запоріжжя. Схоже, що місцевим партбосам просто до вподоби одна з історичних споруд, і вони вибрали колишній маєток під майбутній музей колишнього генсека. Старожили ж й історики згадують, що там у 1940—50-х роках був обкомівський готель, персонал якого, бувало, влаштовував щось на кшталт нічних гулянок-оргій для першого секретаря обкому Брежнєва та його гостей.

Тієї суботи подружжя Корнієвських, занепокоєне підозрілим станом своєї тримісячної Тетянки, викликало карету «швидкої допомоги». У Мелітопольському міському шпиталі № 1 зробили рентгензнімок і заспокоїли маму: мовляв, ніякої шпильки, про яку вам, Тетяно Дмитрівно, казав чотирирічний син, «супертехніка» в горлі не виявила. Заспокоїли — і відправили додому.

Проблеми соціально незахищеної самотності несподівано позбулися мешканці Бердянського району: тепло і ситно їм стало у геріатричному відділенні, щойно відкритому на базі Андріївської центральної районної лікарні.

Дирекція заповідника рік із лишком апелює до силових структур Запоріжжя з приводу незаконної забудови острова крутеликами-багатіями — нуль реакції. Більше того: ті ж таки забудовники-бізнесмени погрожують відібрати право дирекції «Хортиці» розпоряджатися землями: нам достатньо, мовляв, звернутися з позовом до суду — і рішення сесії міськради про передачу всіх земель острова на баланс заповідника скасують. Упевненість нахаб може викликати іронічну посмішку хіба що в непоінформованих щодо непередбачуваності вітчизняної Феміди.