Останки, які зберігаються в мармуровому саркофазі у храмі Софії Київської, можуть належати й не древньоруському князю Ярославу Мудрому. Про це анонімне джерело в заповіднику розказало газеті «Сегодня». «Уже точно відомо, що кістки, знайдені в гробниці, — набагато молодші. Останки Ярослава, найімовірніше, пропали. Але нам було суворо наказано не розголошувати цю інформацію: керівництво не хоче, щоб про це поки знали», — цитує газета джерело.

Привернути увагу до проблем екології та озеленення столиці вирішив Київський зоопарк. Сьогодні там пройде нестандартна акція: молоді кияни, які вирішили стати на весільний рушничок, зможуть на території зоологічного парку посадити власне сімейне дерево. Згодом так має утворитися ціла «сімейна» алея.

Навряд чи знайдеться хтось, хто, буваючи на відпочинку біля моря, не захотів би відвідати дельфінарій і подивитися на різні трюки та фокуси дельфінів. Постійна цікавість публіки робить утримання дельфінарію ще й вельми прибутковим бізнесом — такі «акваторії» розваг почали з’являтися, як гриби після дощу, і в містах, далеких від моря.

Через п’ять років на Залізничному шосе в столиці, на місці колишніх чагарників, має з’явитися кафедральний собор Воскресіння Христового. А навколо нього — комплекс духовно–просвітницького православного центру. Планується, що це буде найбільший храм у Європі й уміщуватиме він до п’яти тисяч осіб. Урочистий початок будівництва кафедрального собору ознаменувався закладанням пам’ятної капсули у Великодню неділю у фундамент майбутнього храму. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир заклав кам’яний ковчег. А в ньому — часточки мощей 15 святих, у тому числі апостола Андрія Первозванного та святої мучениці Варвари.

Справжньою цитаделлю вишиванки став Національний музей українського народного декоративного мистецтва, де з 1 по 18 квітня працюватиме виставка борщівських сорочок кінця XIX— поч. XX століття. Зібрала унікальну колекцію Віра Матковська, яка збирає вишиванки вже більше 20 років. «Кожна сорочка є неповторною за своєю декоративною виразністю і колористичною специфікою, — ділиться пані Віра. — Особливою є саме борщівська сорочка, в декорі якої переважає чорний колір. Завдяки тактовному вкрапленню кольорових ниток вона не справляє враження жалобної чи печальної. Натомість жінка, вбрана у таку вишиванку, виглядає, немов писанка».

Невдовзі киянам доведеться зайвий раз «розкошелитися»: столична влада має намір підвищити комунальні тарифи. Місцеві перевізники й собі не дають спуску гаманцям киян і вимагають дозволу на підвищення вартості проїзду в «маршрутках». Якщо все задумане здійсниться, то вартість холодної, гарячої води й опалення для киян зросте, щонайменше, на 50 відсотків. А проїзд у «маршрутці» «стрибне» до 3 гривень.

Киянам, які полюбляли в літню спеку «перекинути» склянку–другу вуличного квасу з бочок, доведеться шукати собі іншу розраду. Головне управління торгівлі та побуту Київської міської держадміністрації заборонило продавати квас на вулиці із цистерн. Таке рішення прийнято через велику кількість зауважень СЕС до вуличних «розливайок». «Основне порушення, зафіксоване нашими фахівцями, — те, що вуличні бочки не підключені до міських мереж водопостачання, — коментує «УМ» завідувач відділення гігієни харчування санітарно–епідеміологічної станції Шевченківського району Олена Недоводієва. — Це означає, що продавець не миє руки, торговельна частина самої бочки не прибирається. Через відсутність доступу до водомереж сама територія, де реалізується квас, має антисанітарний стан — ніхто її не миє і не прибирає. Крім того, практично всі продавці — без особистих санітарних книжок і не проходять медичний огляд. І працюють без санітарного одягу».

Із четверга Київським метрополітеном почав курсувати історичний вагон. Зовні він нічим не відрізняється від звичайних, ось тільки стіни та вікна цього вагону замість реклами обклеєні архівними фотографіями. Знімки ілюструють історичні моменти метрополітену від першого дня його появи, а стеля вагона вкрита газетними публікаціями про метрополітен різних часів. Але натрапити на мандрівний музей буде досить складно, позаяк вагон лише один і курсуватиме тільки «Святошинсько–Броварською» (червоною) гілкою метрополітену. Але якщо вже вам пощастить опинитися в ньому, підземний музей відвезе вас не тільки до вашої станції, а й на 50 років у минуле, коли метрополітен тільки «починався».

Відтепер навіть найбільший боягуз зможе сміливо мандрувати найкриміногеннішими районами Києва, забувши про газовий балончик. Таку можливість нещодавно надав «Яндекс», запустивши сервіс «Панорами Києва». Загалом у ньому 41 717 панорам міста з позначеними вулицями, номерами будинків та станцій метро. Для того, щоб створити ці панорами, було відзнято 166 868 фотографій, розповідають у «Яндекс.Україна».