Учора у вітчизняному політикумі сталася ще одна підозріла смерть. На 47-му році життя помер народний депутат від СДПУ(о) (12-й номер у виборчому списку партії Медведчука), заступник голови Соціал-демократичної партії (об’єднаної), фактичний власник каналу «Інтер» Ігор Плужников.

Офіційний осередок новітньої партії влади є тепер і в Києві — минулої суботи у столичному Жовтневому, тобто (по-новому) Міжнародному палаці культури і мистецтв, пройшла установча конференція міського осередку «Народного союзу «Наша Україна». Головою енесенушного підрозділу стольного града без вагань був обраний народний депутат і наступник Віктора Ющенка на «посаді» керівника парламентської фракції «НУ» Микола Мартиненко. Хто саме не вагався, ставлячи пана Миколу на перспективну (попереду — боротьба за крісло мера Києва) партійну посаду — це вже інше питання, бо делегати конференції, схоже, взагалі не надто замислювалися над тим, за кого голосувати — аби не за Олександра Омельченка.

У місцевому суді Комунарського району Запоріжжя триває провадження у справі за позовом голови облдержадміністрації Юрія Артеменка до головного соціаліста регіону Сергія Кузьменка. «Губернатор» вимагає спростування інформації, поширеної щодо нього паном Кузьменком у щотижневику «Істеблішмент». В інтерв'ю газеті перший секретар обкому Соцпартії стверджував, ніби передвиборча кампанія кандидата у нардепи Артеменка обійшлася в готівкову суму як мінімум з п'ятьома нулями, і не в національній валюті, російському бізнесмену із запорізьким «корінням» Костянтину Григоришину. «Я з повагою ставлюся до Соціалістичної партії, — сказав з приводу цього твердження глава Запорізької ОДА, — однак керівник обласної організації СПУ використовує брудні методи, поширює недостовірну інформацію. Ну що поробиш, коли йому не знайшлося портфеля».

Верховна Рада і Кабінет Міністрів, хоча й «прописані» на одній вулиці Грушевського, в 2005 році чомусь не можуть стати добрими сусідами. Між цими органами влади до цього часу не налагоджено плідної співпраці, і це зазвичай проявляється у тому, що парламент не підтримує урядових законопроектів. Вельми красномовним став минулий тиждень, коли один кабмінівський проект — «Про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель» — взагалі не набрав жодного депутатського «за». Через брак спільної мови у Верховній Раді провалюється чимало корисних проектів. Скажімо, тих, які потрібні для вступу до СОТ. Ситуація настільки критична, що Кабінет Міністрів присвятив обговоренню співпраці з парламентом понад чотири години свого суботнього засідання (детальніше про це — на 5-й стор.).

Шлях до консенсусу між політичними силами Вінниччини, які після перемоги на виборах створили у січні цього року об'єднання «Сила народу» і відповідну координаційну раду, виявився дуже важким, і це зрозуміло, оскільки засадові принципи різних парторганізацій не лише не збігаються, а часто істотно відрізняються, а до всього ще й додаються особисті симпатії чи антипатії. Нічого дивного, що спільні рішення вироблялися напрочуд туго, а нерідко і взагалі не вироблялись. Наприклад, політичним лідерам у переважній більшості випадків не вдавалось домовитися щодо спільно погоджених кандидатур на посади голів райдержадміністрацій, тому керівник областi зазвичай мусив вибирати з-поміж кількох чоловік, пропонованих різними партіями.

Учора на виїзді з Черкас, перед дамбою через Дніпро, у довгу вервечку вишикувалися більше 100 автомобілів. А зупинила їх група черкаських комуністів на чолі з першим секретарем обласної організації КПУ народним депутатом Володимиром Єщенком. Так ці люди протестували проти підвищення тарифів на комунальні послуги.

Ситуація із законодавчою діяльністю парламенту погіршується. Про це йдеться у спільній заяві фракцій «Наша Україна», БЮТ і УНП, яку зачитав учора на засіданні парламенту лідер фракції Блоку Тимошенко Олег Білорус. Проющенківські фракції констатують, що Верховна Рада вже провалила «велику групу» законів, необхідних для вступу України у світову організацію торгівлі, та щодо Митного кодексу. Трійка фракцій вiдзначає, що парламент не узгоджує свою роботу із урядом та Президентом. Виходячи з цього, «НУ», БЮТ та УНП пропонують підписати міжфракційну угоду про створення в парламенті більшості і просять Голову Верховної Ради Володимира Литвина, Президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко підтримати їхню ініціативу.

У Верховній Раді дещо зрушило з «мертвої точки» питання про депутатів-сумісників, представників законодавчої і водночас нової виконавчої влади. Позавчора глава Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров оголосив про те, що написав заяву про складання депутатських повноважень і найближчим часом має намір подати її Голові ВР Володимиру Литвину. На такий крок Єхануров погодився після того, як міністр юстиції Роман Зварич підтвердив легітимність затвердження «губернаторів» 4 лютого цього року.

Хоч як хотілося б вірити у протилежне, а лава запасних у нас таки коротка. Скажімо, взяти для прикладу Генеральну прокуратуру: і знаєш, хто на її чолі стоїть, і замінити ніким, бо навколишнє кадрове оточення достойне (якщо не ще достойніше за) свого шефа. Ні, звісно, якщо постаратися, то знайти гідну посади головного прокурора України людину можна, але ж Святослав Піскун детально пояснив, у тому числі й в інтерв'ю «УМ», чому наразі замінити його кимсь іншим марно й сподіватися. Тобто зробити це також можна, але тільки за умови, що керівника ГП вимагатиме відправити у відставку Верховна Рада. А вона, як відомо, вустами профільного комітету днями це зробити відмовилася...