Щити і корони, леви і плющ — гордо і пишно виглядають середньовічні герби великих королівств і знатних родів. Епохи феодальних «надмірностей» подекуди залишили ці герби у спадок сучасним, цілком демократичним державам. Останні, у свою чергу, диктують державницьку моду новачкам. Україні пощастило з символікою — тризуб дійшов до нас із часів святого князя Володимира, проте бароковими пишнотами так і не обріс. Тож творці української Конституції обізвали його «малим гербом», а в статті 20–й Основного закону звеліли придумати з часом і «великий герб», який би поєднував тризуб і символ Війська Запорозького, — козака з мушкетом через плече. Минуло десяток років, і до «великоукраїнського» козака приєднався галицький лев. Варіант Великого герба України, який уже декілька років домінував над іншими проектами і часом уже неофіційно використовувався, 17 липня презентувала Прем’єр Юлія Тимошенко як затверджений Кабміном і готовий до подання до Верховної Ради, де, щоб бути прийнятим, він мусить сподобатися конституційній більшості — не менш як трьом сотням народних обранців. Проте від проекту Великого герба, який претендує на остаточність, уже зараз багато людей хапаються за голову...

Людей було досить мало, і переважали сиві голови. Ушанувати пам’ять української пое­тки, націоналістки й суспільної діячки Олени Те­ліги прийшли активістки Всеукраїнського жіночого товариства її імені, члени УРП «Со­бор», київської міської Організації українських націоналістів, нардеп Лілія Григорович, історик Володимир Сергійчук та інші, відбули панахиду та під звуки одинокої скрипки поклали квіти до пам’ятного знаку в Бабиному Яру, де після вандалізму 15 липня досі немає ні хреста, ні гранітної стели.

Рішення стосується лише робочих віз: відтепер для всіх українців, які хочуть виїхати на роботу до Польщі, має існувати лише один страховик — «ПЗУ Україна». Відповідні оголошення розміщено на інтернет–сторінці генконсульства Польщі у Луцьку та на інформаційній таблиці біля генконсульства Польщі у Львові, передає «Українська правда». «ПЗУ Україна» є практично дочірньою компанією найбільшого польського страховика РZU («Повшехни заклад убєзпєчень»). Українські страховики–конкуренти «ПЗУ», а також влада Львівської області, яка дає левову частку українських гастарбайтерів до Польщі, обурені рішенням польської дипломатії, яке розцінюють як порушення антимонопольного законодавства України.

Українські націоналісти, які побили молотом пам’ятник Леніну в Києві, обіцяють більше так не робити. «Це була не перша така наша акція. Попередня, коли ми розбили пам’ятник Петровському, пройшла непоміченою, натомість акція з Леніним набула розголосу. Ми досягли своєї мети, суспільство побачило і все зрозуміло», — каже Микола Коханівський, учасник побиття обох пам’ятників. Наразі йому та чотирьом його соратникам висунуто звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу — «групове хуліганство» та «незаконне пошкодження об’єктів культурної спадщини», за що загрожує до п’яти років ув’язнення.

Чи ви коли–небудь пробували ввезти в Україну картину Пабло Пікассо? Ні? А є люди і з такими проблемами. А якщо серйозно — то це проблема не лише окремих заможних особистостей, яких називають колекціонерами, а й України як культурної держави загалом: тоді як інші країни всіляко намагаються нагромадити на своїй території максимум шедеврів усіх митців та усіх часів, у нас на перешкоді цьому стоять старі митні закони, успадковані від СРСР, із їхньою практикою «залізної завіси». На ці проблеми звертали увагу давно самі митці, ба, навіть депутати Верховної Ради, проте справа починає потроху рушати з місця лише тепер, коли ситуація допекла сильним світу цього — колекціонерам із середовища української «буржуазії». Минулого тижня Міністерство культури і туризму України представило проект змін до закону «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Зміни мають торкнутися всіх трьох аспектів закону: вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей в Україну.

Бойовики нігерійського Руху за звільнення дельти ріки Нігер (МЕНД) атакували танкер «Січем Піс» 5 лип­ня за 18 миль від узбережжя Нігерії. Вони піднялися на судно, забрали з собою як заручників шість чоловік і з ними покинули судно. Решта екіпажу, яка залишилася на танкері, відвела його на відстань 100 миль від узбережжя і поставила в дрейф.

Сьогодні — День флоту України. Саме 4 липня 1993–го року на флагмані Військово–Морських сил, фрегаті «Гетьман Сагайдачний», у місті Керчі відбувся ритуал підйому Військово–Морського прапора України. Цього року з нагоди свята у Севастополі відбуваються триденні святкування. Вчора, 3 липня, на літній естраді Приморського бульвару вручали нагороди переможцям регати крейсерських яхт та призи командувача Військово–Морських сил України. А сьогодні о 9.00 у Севастопольському військово–морському інституті імені Нахімова випускникам урочисто вручать офіцерські погони, о 15.00 в Українському культурно–інформаційному центрі відбудуться урочисті збори та святковий концерт, а о 17.30 представники міської влади та командування ВМСУ покладуть вінки та квіти до пам’ятника гетьману України Петру Конашевичу–Сагайдачному.

Своєрідну форму пам’ятки про невинних жертв часів правління німецьких нацистів привіз до України німецький архітектор та скульптор Ґюнтер Демніг: це так звані «камені спотикання». Учора перші п’ять таких «каменів спотикання» заклали в місті Переяслав–Хмельницький на Київщині. Вони являють собою ніби звичайні шматки бруківки, але з латунним покриттям, на якому викарбувано по одному з імен мирних людей, які загинули від рук нацистів.

У Києві тривають пікети на підтримку п’ятьох націонал–патріотів, які позавчора вранці «попрацювали кувалдою» по пам’ятнику Володимиру Леніну в центрі столиці. Вчора о 12.00 українські націоналісти пікетували Шевченківське райуправління міліції у місті Києві з вимогою звільнити Миколу Коханівського, Андрія Тарасенка, Олександра Задорожного, Івана Срібного та Богдана Франта, які «покоцали» київського Леніна. Як повідомив керівник прес–служби ГУ МВС у місті Києві Володимир Поліщук, двох із них раніше вже затримували за таке діяння — на початку грудня минулого року четверо членів Конгресу Українських націоналістів пошкодили пам’ятник радянському діячеві Григорію Петровському, відбивши монументу пальці, ніс та вуха, вони написали на постаменті «комуняці — по заслузі».

Автобус із 30 морськими піхотинцями Чорноморського флоту Росії, які прямували в район гори Опук до місця навчання, затримали співробітники ДАІ на в’їзді до Феодосії, передає агентство «Інтерфакс–Україна». Міліціонери перевіряли реєстрацію російських військовослужбовців, зв’язувалися з міграційною службою і, зрештою, склали протокол про адміністративне правопорушення за статтею «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні». Вся перевірка зайняла близько 20 годин.