Пісеньку капітана Врунгеля про те, що «як ви човен назвете, так він і попливе», дуже розуміють мешканці деяких російських сіл. Змушені жити в населених пунктах із неблагозвучними назвами, вони у всіх своїх негараздах звинувачують топоніми. А тому на вулицях якогось Бухалова чи Лохова зараз фактично нікого не зустрінеш — люди тікають в «оптимістичніші» села або міста.

Наприкінці минулого тижня співробітникам МНС довелося виконувати незвичну для себе справу — відловлювати в київських нетрях вовка. Як повідомляє прес–служба столичних рятувальників, дзвінки про сіроманця, який спокійнісінько розгулює вулицями міста, почали надходити наприкінці минулого тижня від мешканців Дніпровського району Києва.

Стільникові телефони так щільно ввійшли в побут сучасної людини, що без них складно уявити життя. «Мобілки» тепер не лише засіб спілкування: їх використовують як фото– й відеокамери, грають в ігри, слухають музику, дивляться кінофільми і читають, а віднедавна ще й пишуть цілі романи. Як повідомляє Сі–Ен–Ен, саме за допомогою мобільного телефона написаний один з останніх бестселерів у Японії.

«Бюджетна» сесія Київради, яка мала відбутись позавчора, перенесена щонайменше на тиждень. Причина цього проста — йдуть торги за депутатські голоси. Симпатикам Черновецького, мабуть, не просто зібрати 61 голос, тим паче що власники мандатів мають унікальну можливість продати свої голоси дуже й дуже дорого. Адже голосування за бюджет міста, як і день народження, буває раз на рік. Тільки цим, а ніяк не бажанням глибше вивчити 300–сторінковий бюджет Києва, пояснюється взята пауза. При цьому цифри, закладені у головний фінансовий документ столиці, суттєвим чином не зміняться. Бо й не вони є предметом дискусії, а сума, за яку можна придбати голос столичного «парламентарія». Звісно, якісь незначні правки на рівні перерозподілу між сферами господарювання мізерних сум усе ж можливі. Але порядок цифр від цього не «постраждає».

Сьогодні Президент про­веде нараду з Прем’єр–міністром, Головою Верхов­ної Ради та головою Національного банку, щоб виробити узгоджену позицію щодо відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Про це Віктор Ющенко повідомив учора під час зустрічі з послами країн «Великої сімки» (G–7). Розмову з главою держави ініціювали самі дипломати — для того щоб, як пояснив посол США в Україні Уїльям Тейлор, «висловити своє бачення щодо важливості відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом». «На нашу думку, Президент, Прем’єр–міністр, Верховна Рада мають працювати разом, щоб утілювати ефективну політику, яка дасть змогу співпрацювати з МВФ, яка дасть змогу пройти через кризу і вивести з неї країну», — сказав Тейлор.

З вівторка на середу долар подорожчав у середньому на 28 копійок. Комерційні банки вчора вдень пропонували долар по 9,5—9,85 за гривню, а здати «зелені» можна було в середньому по 9,2 грн. за долар. Офіційний курс долара тримається незмінним — 7,7 гривні. Євро подорожчало в комерційних банках та в обмінниках майже на гривню. Купити євро можна було в серед­ньому по 12,7 грн., а от продати — по 11,7 грн. Офіційний курс євро, встановлений НБУ, — 8,9 гривні.

Через економічні негаразди розоряються і банкрутують чимало доти успішних підприємств. Не стала винятком і популярна британська мережа магазинів Woolworths. Останній товар із полиць улюбленого багатьма британцями супермаркету пішов «з молотка» за 14,5 тисячі фунтів (близько 25 тисяч доларів). Це був фірмовий набір цукерок марки Woolworths, який виставив на продаж один із продавців, що раніше працював у магазині мережі.

«Україна молода» завершила публікувати Короткі списки Х Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року». Країна (принаймні її читаюча частина) завмерла в очікуванні: які ж твори стануть переможцями останнього літературно–книжкового сезону? Тобто — що читати в першу чергу? Адже гасло рейтинґу — «Читай книжки, що стали подією!»

Якщо хочеш змінити міністрів — почни з себе. Таку навіть не пораду, а наполегливу рекомендацію дає Прем’єрові секретаріат Президента в особі його голови Віктора Балоги.

Україні, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдові, Білорусі Європейський Союз виділить 350 млн. євро у рамках програми «Східне партнерство». Польська «Газета виборча» стверджує, що раніше планувалося виділити 600 млн. євро, але криза «гроші з’їла». Як конкретно розподілятиметься ця сума, наразі невідомо, очевидно, за ступенем розвитку демократії і приязні до Європи, тож, певно, Україна може розраховувати на більше, ніж Білорусь.