У Росії розгорівся скандал довкола одного з нечисленних більш–менш незалежних (а отже, опозиційних) засобів масової інформації «Ехо Москви». Учора вранці холдинг «Газпром–медіа», який є контролюючим акціонером «Еха» (володіє 66–відсотковим пакетом акцій), висунув вимогу негайно переобрати раду директорів радіостанції. Передусім — вивести з керівного органу наукового керівника Вищої школи економіки Євгена Ясіна і заступника голови ради Дослідницького центру приватного права при президенті РФ Олександра Маковського.

Суд в італійському Турині засудив до 16 років ув’язнення швейцарського мільярдера Стефана Шмідейна та бельгійського барона Жана Луї де Картьє. Обох товстосумів визнано винними у завданні шкоди довкіллю, що призвело до смерті понад трьох тисяч осіб. Усі вони працювали на заводах компанії Eternit SA, яка виробляла азбестові суміші і належала двом засудженим.

Президент США Барак Обама вніс на розгляд Конгресу свій варіант бю­джету на наступний фінансовий рік (у Штатах він починається з 1 жовтня). Згідно з президентським прогнозом, його дефіцит становитиме близько 901 мільярда доларів (для порівняння: бюджет України на 2012 рік становить трохи більше 40 мільярдів). Утім для США це досить «терпимий» показник. На противагу європейським державам, які для порятунку своїх економік намагаються «затягнути пояси», Обама, навпаки, пропонує збільшити видатки, щоб стимулювати економічне зро­стання. Також законопроект передбачає виділити 350 млрд. дол. На створення робочих місць. Натомість багатим доведеться розкошелитися: тих американців, чий дохід перевищує мільйон доларів на рік, Обама пропонує обкласти 30–відсотковим податком.

У ніч із неділі на понеділок парламент Греції таки затвердив план суворих економічних заходів, проти яких категорично виступають профспілки та більшість грецького суспільства загалом. 199 із 278 присутніх на засіданні депутатів сказали «так» скороченню 15 тисяч робочих місць у державному секторі, зменшенню мінімальної заробітної плати з нинішніх 751 до 600 євро, скороченню пенсій на 7—15 відсотків, підвищенню податків та змінам до трудового законодавства (щодо умов звільнення та отримання «лікарняних»). Усе це, на думку уряду, допоможе бюджету вже цього року заощадити понад 3 млрд. євро.

Стилізований під епоху німого кіно чорно–білий французький фільм «Артист» продовжує збирати нагороди і, схоже, впевнено крокує до здобуття «Оскара». На церемонії вручення премії Британської академії кінематографічного та телевізійного мистецтва (БАФТА), що відбулася позавчора у Королівському оперному театрі Лондона, романтична мелодрама режисера Мішеля Хазанавічуса про Голлівуд 1920–х років була лідером за кількістю номінацій — 12. І в більшості з них «Артист» тріумфував: йому дісталося сім «золотих масок», причому три з них — у головних категоріях: «Найкращий фільм», «Найкраща режисура» та «Найкращий актор першого плану» (Жан Дюжарден). Також фільм Хазанавічуса відзначено за найкращу оригінальну музику (композитор Людовік Бурса), костюми та операторську роботу. Як зазначив на церемонії вручення нагород Мішель Хазанавічус, узявшись за цей проект, учинив «трохи божевільно», але тепер «глибоко вражений та надзвичайно задоволений» такою високою оцінкою своєї праці.

Кілька сотень тисяч іноземців цього літа втратять можливість легально працювати в Чехії. Їхнє місце мають зайняти безробітні чехи. Коли 2008 року економіці Чехії бракувало великої кількості найманих працівників для фізичної праці та простих робіт, чеські посольства в Україні, Молдові й навіть Монголії та В’єтнамі почали пропонувати громадянам цих країн роботу на чеських заводах і фабриках та на будівництві й у сільському господарстві. Тепер, у часи кризи, ситуація зазнала кардинальних змін, тому офіційна Прага намагається позбутися іноземних працівників, передусім українців, яких серед них найбільше.

Рух проти запровадження обмежень в інтернеті набирає обертів. Цієї суботи масштабні акції протесту проти «антипіратської» угоди АСТА відбудуться у США та щонайменше у 20 європейських країн, серед яких Франція, Німеччина (в обох країнах до акції приєднається по 40 із гаком міст), Польща, Чехія, Румунія, Болгарія, Іспанія.

Не тільки в Україні відомі люди не хочуть потрапляти на сторінки газет і журналів, якщо з ними не узгодили текст чи світлину. Щоправда, за кордоном зі ЗМІ «воюють» переважно зірки шоу–бізнесу та світської хроніки, тоді як у нас невдоволення висловлюють чиновники і можновладці, які живуть на кошти платників податків і просто зобов’язані звітувати про свої статки перед суспільством. Без сумніву, саме в їхніх інтересах Конституційний Суд нещодавно ухвалив рішення, згідно з яким використання та поширення конфіденційної інформації (даних про національність, освіту, матеріальний стан тощо) про особу без її згоди є втручанням у її особисте та сімейне життя, тому допускається винятково в інтересах національної безпеки. Втім Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі держави — члени Ради Європи, вважає інакше: засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації — інформування громадян, а не розвага. Такий висновок страсбурзькі судді зробили після розгляду скарги принцеси Монако Кароліни.