Думки про успішне проведення конкурсу офіційним коментарем на прес-конференції Європейської мовної спілки підтвердив виконавчий директор «Євробачення» Сванте Стокселіус. «Все було чудово: звук, камера, телеголосування. Я даю вам стовідсоткову гарантію, що все відбувалося чесно і прозоро», — зазначив він.

Серед найважливіших стратегічних напрямків «Євробачення» організатори називають роботу з пресою. Саме 2000 акредитованих на конкурсі представникiв ЗМІ формуватимуть громадську думку у всіх європейських країнах, Тому великим прес-центром, чудовою конференц-залою та подіями оргкомітет представників мас-медіа забезпечив. Усі без винятку журналісти говорили про хорошу організацію, потужні комп'ютери та цікаві нововведення для преси.

Читачі «УМ» уже знають про враження від генеральних репетицій «Євробачення» та як виглядає закулісний півфінал, тому репортаж із вирішального концерту пісенного конкурсу ми вирішили писати безпосередньо із зали. Отож я тримаю квиток за тисячу п'ятсот гривень, сьомий сектор, перший ряд. Скоро все почнеться...
А поки ще не десята вечора, я не втримуюся від спокуси і таки пробираюся в backstage (як це тут називається, втім я б воліла — за лаштунки). У вечір фіналу це ще проблемніше, ніж минулого разу: тоді я пройшла з Філею, а сьогодні — з Жаном Полем Готьє. Це — почесний гість конкурсу, щоправда, на нього ніхто не кидається: одна скромна камера та двоє фотографів. Поруч українська молодь, обвішана символікою спонсора «Євробачення», «Київстару», грається із цуценям. За їхніми словами, це такий собі символ конкурсу, який живе на території Палацу спорту. В цей момент Жан Поль Готьє крутить головою і привітно усміхається в нікуди. Він ще не знає, за кого голосуватиме, але точно не за Францію, Грецію та Україну.
У самих гримерках безлад — сьогодні відповідальний день: розслабляються, як завжди, норвежці, горлаючи під гітару «Камон, камон!». Саме виходить з «кімнатки» Наталя Подольська, її хапає за руку Роман Калин з традиційними привітаннями та побажаннями. Головний «Гринджол», мабуть, не знає, що після репетиції Подольська заявила українським журналістам, що вона не чула нашої конкурсної пісні... Представник преси, який стоїть поруч, напівжартома говорить Калину, що він так і не дочекався на мінімальну співпрацю від Росії та України на «Євробаченні», на яку сподівався.

Люба моя Аню!
Як шкода, що ми не можемо зробити ставки і посперечатися про кандидатури можливих переможців «Євробачення»! Тобто ставки ми зробили, але ж хто і коли поставить мені програне пиво? ОК, серпня, коли ти нарешті виберешся з того Мюнхена «домів», я дочекаюся, але ж забуду всі деталі закулісного проведення півфіналу. Тому вмостися зручніше, візьми у шефа «айне кляйне паузе» і уяви себе зі мною в Палаці спорту...

Голосування у півфіналі відбувалося у два способи: можна було відсилати СМС або телефонувати. Якщо ви відсилали повідомлення з мобільного оператора Life :), то за своєчасну доставку цього месиджа, а також загалом усіх, які відсилалися з телефонних номерів цього оператора, відповідав мобільний оператор Life :). Те ж саме — з усіма іншими компаніями стільникового зв'язку. Якщо ж ви телефонували з міського номера, то за зарахування голосу відповідали «УТЕЛ» та «Укртелеком».

Подібно до заступника редактора «УМ» Олени Зварич, яку безперестанно запитують, в яких же родинних зв'язках вона з міністром юстиції, або секретаря редакції Наталки Ющенко, до якої саме гілки крислатого родинного дерева Презедента належить вона, час від часу я відповідаю на запитання про своє прізвище. «А ви не сестра Лесі Горової?» — питають мене прес-аташе при акредитації. «Ви зі Львова? А у вас нетипове західноукраїнське прізвище!» — говорять мені викладачі на екзаменах. Отож друге, про що ми поговорили з Лесею Горовою, коли вона завітала в редакцію «УМ», було дослідження нашого генофонду — знайшли аж на Сумщині. А перше — це вихід її альбому «Я патріот» цього тижня, спеціально до «Євробачення».

Один із найяскравіших учасників півфіналу, який, за прогнозами «УМ», точно виходить у фінал, — Польща. Якщо минулого року, коли за країну співала дівчинка в прозорій сукні (пам'ятаю, як коментатор на національному каналі Німеччини відпустив масний жарт на зразок: «Польща в Євросоюз активно вступила, а спідниці її дівчат помітно покоротшали»), наші сусіди майже не отримали балів, то цьогоріч останній учасник півфіналу заводить усіх циганськими мотивами. При особистому спілкуванні з гуртом «Іван і Дельфін» не тільки переконуєшся, що вони справді заслуговують на участь у фіналі, а й вкотре починаєш симпатизувати нації загалом. Цікаво, що вокаліст Іван Комаренко — родом із Росії, він скромний і милий.

У вівторок в «Арені» група «Гринджоли» підготувала невеликий сюрприз — український приспів помаранчевого гімну франківцям підспівувала конкурсантка від Німеччини Грація, одягнена в «гринджолівську» футболку. Вона доволі впевнено підтягувала «Разом нас багато» і разом із Романом Калином розмахувала жовто-блакитним прапором. Це перше фестивальне СП народ сприйняв «на ура». Чому саме «Гринджоли» і чи важко співати українською (між іншим, свою останню прес-конференцію вона почала українською — словами «Я люблю Київ»), Грація ексклюзивно розповіла «УМ».

Деталі перебування в українській столиці іноземних учасників «Євробачення», їхні перші враження від України, а також невідомі біографічні дані та новини, — для вас нижче в бліц-коментарях для «УМ»: