Про освіту як «феномен, що розвивається»
«Абітурієнт, Австралія, автореферат, авторська школа...» — такими словами розпочинається унікальна енциклопедія для освітян, яка побачила світ у видавництві «Юрінком Інтер».
«Абітурієнт, Австралія, автореферат, авторська школа...» — такими словами розпочинається унікальна енциклопедія для освітян, яка побачила світ у видавництві «Юрінком Інтер».
Восьмого жовтня до Одеси приїдуть гості з Південної Осетії. 20 школярів і десять осіб, які їх супроводжують, пройдуть тут реабілітацію в рамках загальноміської благодійної акції «Чужих дітей не буває». Про це повідомила прес–служба організації «Єдина Батьківщина», одного з організаторів заходу. Акція, кажуть у цій організації, спрямована на подолання наслідків військового конфлікту, що спричинив людські жертви й викликав гуманітарну катастрофу в регіоні.
Громадська рада освітян і науковців України (ГРОНУ) на чолі з колишнім міністром освіти і науки Станіславом Ніколаєнком одна з перших підготувала клопотання до Кабінету Міністрів України, Президента та спікера, в якому запевняє про неприпустимість передачі ПТУ на так звані регіональні поруки, оскільки за умови місцевого фінансування країна втратить вцілілі заклади профтехосвіти.
У Луганську відбулася подія, якої не траплялося всі сімнадцять років державної незалежності України: 12 вересня в урочистій обстановці було відкрито гуртожиток для студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Більш за всіх раділи новосели — 442 студенти. Адже винайняти помешкання в «гостинному» обласному центрі — означає викласти чималеньку копійчину зі студентської, «продуваної всіма вітрами» кишені. У найвіддаленіших околицях міста менше 500 гривень на місяць за «ліжко–місце» сьогодні не беруть. У новому гуртожитку орендна плата становить від 80 до 100 грн.
Днями у селі Великі Будища Диканського району на будинку місцевої школи відкрили меморіальну дошку з барельєфом громадського і державного діяча, науковця, письменника, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка. Зініціював її встановлення місцевий краєзнавець і меценат Григорій Титаренко. Адже «освітній» міністр у 1918 році особисто зустрічався з учителями Великобудищанської школи, читав їм лекцію. А в сусіднє село Чернечий Яр він приїздив відпочивати.
Не так просто подолати стереотип, що сучасні діти більше захоплені віртуальними забавками і гають дозвілля у нічних клубах, ніж захоплюються «патріотичними іграми». Однак у «Дніпровській Січі» цю думку спростовують. Тут не «грають у козаків», а через походи, військові ігри і пісні біля вогнища виховують у школярів любов до рідного краю, традицій та історії.
Село Глинне, напевне, є лідером за темпами народжуваності не лише на теренах області й держави, а й усієї Європи. Лише минулого року тут з’явилося на світ понад сто дітей, а загалом на території однойменної сільської ради — 229, тож за кілька років кількість учнів місцевої школи може сягнути тисячі.
«Ми стараємося робити все, щоб наші школярі росли не лише розумними, а й здоровими. Тому і відкрили цей комплекс, об’єднавши під одним дахом навчання та лікувально–профілактичне оздоровлення», — розповідає «УМ» директор школи–інтернату Майя Теличко.
«1 вересня 2008 року в дружній студентській родині Київського національного університету культури і мистецтв — поповнення, щороку все більше талановитої й обдарованої молоді могутнім потоком вливається до безмежного моря науки й мистецтва. Ми їх завжди так гостинно зустрічаємо», — вітав на День знань «щойномобілізованих першокурсників» ректор КНУКІМ Михайло Поплавський. Михайло Михайлович про гостинність не перебільшує, бо для новобранців Університету культури і мистецтв одним із найголовніших «мистецтв» є зірковий концерт на перше вересня.
В українській освіті назріває ера карколомних змін: одним ввижається принципово нова якість знань, іншим — тотальне скорочення вищих навчальних закладів. Одні фахівці переймаються тим, що незабаром не буде кому вчитися у школах (демографічна ж криза!), а відтак почнеться справжнє «полювання» на абітурієнтів — їх просто не вистачатиме на величезну кількість ВНЗ. Інші пророкують: ще трохи — і достойних викладачів уже не знайдеш. Так чи інакше, але невідворотні зміни вже почалися. І поки українці звикають до таких нововведень, як незалежне тестування, на обрії бовваніє випускний рік — 2011—2012–й, коли у школах через реформу освіти випускників… не буде взагалі.