«Абітурієнт, Австралія, автореферат, авторська школа...» — такими словами розпочинається унікальна енциклопедія для освітян, яка побачила світ у видавництві «Юрінком Інтер».
«Енциклопедію освіти», яка має 1042 сторінки, створювали два роки, над виданням працював 291 автор. Проте, як кажуть автори проекту, це лише початок, наступного року вийде двотомник і тритомник енциклопедії.
«Аналоги подібної енциклопедії видавалися лише в Оксфорді, — запевнив президент Академії педагогічних наук України Василь Кремень. — До реалізації проекту долучилися майже 300 авторів. Коштує видання 135 гривень, і, я впевнений, ціна символічна, якщо урахувати ґрунтовність й інформаційну вагу видання».
Під час роботи, каже пан Кремень, траплялися різні «повороти сюжету». Скажімо, спочатку формували енциклопедію педагогіки, згодом вирішили, що «освіта» — поняття набагато ширше. Науковці відзначили, що «сучасний стан освіти потребує оновленої інформації енциклопедичного рівня, які охоплюють освіту як цілісний феномен, що розвивається».
Відтак у «Енциклопедії освіти» зібрані відомості з різних галузей знань: педагогіки, психології, філософії, економіки, історії, мистецтва, етики, теорії управління, медицини, бібліотекознавства. Крім того, тут можна почерпнути багато інформації з зарубіжної і порівняльної педагогіки про міжнародні довідникові видання та організації, які опікуються проблемами освіти. Є також персоніфікована інформація про педагогів і громадських діячів, які сприяли розвитку освіти в Україні.
За словами пана Кременя, «Енциклопедія освіти» орієнтована на практикуючого вчителя, викладача ВНЗ, профтехучилища.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
