УЗвенигородці Черкаської області в районному суді закінчено розгляд досить незвичної справи: з позовом до тамтешніх податківців звернулися 18 віруючих православних церков. Вони відстоюють своє право на проведення платежів без ідентифікаційного коду, який є обов'язковим для усіх наших громадян.

За реконструкцію зелених насаджень уздовж центрального бульвару імені Тараса Шевченка, який тягнеться практично через усі Черкаси, взялася місцева влада. Віднедавна тут інтенсивно ведеться обрізка дерев, причому після такої операції залишаються практично одні стовбури. У міському управлінні екології «УМ» пояснили, що такі роботи не є знущанням над природою, як дехто з черкащан подумав. Навпаки, завдяки такій обрізці вже цієї весни зазеленілі крони дерев будуть нагадувати кулю.

Минулого року черкаські селяни змогли розкошелитися всього на 118 новеньких тракторів та 60 комбайнів. На це було витрачено 38 мільйонів гривень, важко зароблених мозолями хліборобів Шевченкового краю. Дозволити собі таку розкіш, як оновлена техніка, змогли тільки найбільш сильні господарства. А таких в області не так і багато, якщо весь агропромисловий комплекс Черкащини торік «наврожаїв» прибутку у 17 мільйонів гривень. Так що чимало селян знову будуть молитися на своїх доморощених Кулібіних, здатних iз руїни скласти техніку, яка й виоре, й викосить та вимолотить.

...Нестерпно пекло сонце, й все навколо нагадувало розпечену сковорідку. Боліла голова, нили й кривавили розбиті грудками босі ноги. А вони йшли і йшли битим шляхом в сторону Бєлгородщини з чередою корів, яку рятували від німців. Зупинялися біля ставків та річок, аби напоїти худобу та перепочити.
Позаду у Миколи й Шури залишилися рідні Шелепухи, колгоспна ферма, де вони разом працювали, й щаслива юність. Попереду була війна...
Череду вони таки перегнали у безпечне місце, а самі повернулися додому. Вже в Шелепухах Микола запропонував Олександрі стати його дружиною. Вони побралися, щоб разом ділити радості й біду, сказав тоді юній Шурі її коханий.

Повернутися відразу в три минулих століття мають можливiсть наразі черкащани: в обласному художньому музеї відкрито унікальну виставку народної ікони XVII—XIX століть. «У нас зараз представлено 134 ікони. Зібрання є досить цінним, адже це історія нашої української родини — людина народжувалася й помирала з іконою», — розповідає «Україні молодій» заступник директора з наукової роботи Черкаського художнього музею Ніна Клименко.

Уперше на Черкащині селяни заговорили про політику. Так-так, прості люди, яким угору ніколи глянути за своїми хліборобськими проблемами, вирішили не мовчати, коли їхню улюблену газету «Сільські вісті» так відверто «мочать». На недавніх зборах сільської громади в селі Кочержинці, участь у яких взяли 200 осіб, було вирішено виказати підтримку захисниці селянських прав. А ініціатором звернень до Верховної Ради та до самої редакції «Сільських вістей» став тамтешній мешканець Михайло Козоріз. Він сміливо виступив на зборах, участь у яких брали й представники району, зокрема податківці, та запропонував землякам виказати свою незгоду з рішенням Шевченківського суду Києва стосовно цього шанованого серед селян видання.

Канівські правоохоронці розплутали вбивство молодого чоловіка, що сталося в одному з тамтешніх сіл ще влітку минулого року. Там мешкала парочка, яка була не байдужа до чарки й до крадіжок. На одному такому ділі сімейка погоріла й справа дійшла до суду. Але чоловік та дружина відбулися легким переляком й трьома роками позбавлення волі з відстрочкою виконання. Останнє передбачає регулярні візити до правоохоронців, мовляв, живі-здорові, й нічого поганого не накоїли. Але, коли якось улітку прийшла дружина й повідомила, що чоловік зник у невідомому напрямку, міліція запідозрила щось недобре. Так почалося це розслідування, яке закінчилося тим, що в лісосмузі було знайдено могилу зниклого чоловіка.

Про це свідчить кримінальна справа, порушена прокуратурою області проти голови Черкаської міжрайонної кардіологічної медико-соціальної експертної комісії.
А втрутитися у діяльність цього закладу прокурори змушені були після скарг, з якими народ звертався до правоохоронців. Коли ж почали перевіряти заяви, то з'ясували, що тільки за минулорічний грудень і нинішній січень хабарник у білому халаті наскладав собі у кишеню 2500 гривень. І все це за видачу довідок про інваліднiсть.

Більше сотні колишніх працівників Черкаського цукрового заводу, де згорнули виробництво ще чотири роки тому, нещодавно були приємно здивовані викликом на колишню роботу. Виявляється, їхній досвід та знання знадобилися для відновлення діяльності цього колись відомого й знаного підприємства. До кінця лютого кількість робітників на цукрозаводі планують збільшити ще на 150—200 осіб. Це будуть фахівці контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, електрики високих розрядів, машиністи котлів та турбін. При цьому їхні заробітки сягатимуть 650—800 гривень.

У Черкасах на залізничному вокзалі правоохоронці виявили чотирьох бездоглядних підлітків — двох братів Олександра та Василя й брата та сестричку Владислава й Аллу. Усім дітям від 11 до 14 років. Як виявилося, це були сироти з Канівської школи-інтернату. Найжахливіше, що всі вони мали обморожені ноги, тому їх вiдразу було доставлено в обласне опікове відділення. Владислава довелося прооперувати.