Спомин про український Майдан через чверть століття — уявити, як це буде, можна було під час гучного відзначення поляками 25-ї річниці від дня заснування легендарної профспілкової організації «Солідарність», яка заклала фундамент у розвиток нової Польщі — вільної, демократичної, європейської. Цілий тиждень Польська Республіка «гуділа» в ейфорії від розмаїття святкових заходів, на які з'їхалися тисячі гостей iз-понад 20 країн світу. Кульмінацією святкувань став учорашній день, коли до Гданська, де 25 років тому було підписано угоду між страйкарями і комуністичним урядом про створення незалежної профспілки, приїхали офіційні міжнародні делегації, зокрема четверо президентів — України, Німеччини, Угорщини, Грузії, і ще багато інших високопоставлених політиків Європи.
Власне, побачити Віктора Ющенка на польських вулицях можна було впродовж останніх кількох тижнів. Його фото разом із портретом 25-річної давності лідера «Солідарності», гордості та кумира поляків, першого президента демократичної Польщі Леха Валенси, стали основою біг-бордів та екранів, спеціально приурочених до ювілею. Між їхніми знімками, які були оформлені у вигляді кісток доміно, розміщувалося ще три зображення — Мазовецького, Берлінського муру та Гавела. Поряд напис: «Усе починалося в Гданську» і перелік десяти країн, де після Польщі відбувалися кардинальні демократичні перетворення. Цікаво, що на електронних екранах ці фотопортрети опозиційних лідерів (останній з яких — Ющенко) падають за принципом доміно, символізуючи тим самим нескінченність ідей «Солідарності», тобто демократичних процесів у світі.

Напередодні відкриття нової сесії ВР Кабмін — принаймні на словах — нарешті взявся до створення конструктивної, проурядової більшості в парламенті. Принаймні лідер фракції БЮТ, яка вже з огляду на свою назву найбільше підтримує Юлію Тимошенко, — Олег Білорус — повiдомив кореспондентові УНІАН, що вже «в перші тижні роботи восьмої сесії Верховної Ради буде оголошено про створення парламентської більшості». І ця більшість, до речі, не лише підтримуватиме економічні законопроекти урядового походження, а й «вийде з низкою ініціатив, у тому числі щодо підвищення прохідного бар'єру на виборах у парламент до 5 відсотків».

«Гуманітарний» віце-прем'єр Микола Томенко звертається до голови Соціал-демократичної партії (о) Віктора Медведчука та одного з її лідерів, колишнього Президента України Леоніда Кравчука, з проханням повернути приміщення Концесторії Національного заповідника «Софія Київська» у його (заповідника) власність.

Впродовж останніх днів у Польщі тривають урочисті заходи на вшанування 25-ї річниці виникнення першої в колишньому соцтаборі незалежної профспілки «Солідарність». Минулої неділі в місті Щецін на площі Солідарності було відкрито пам'ятник на вшанування пам'яті жертв грудня 1970 року. Монумент у вигляді янгола, який несе терновий вінок, встановлений перед будинком комендатури воєводської поліції, звідки 35 років тому пролунали постріли, які забрали життя 16 робітників. Вважають, що робітничі виступи 1970-го, які були криваво придушені тодішнім комуністичним режимом, дали поштовх до єднання пролетаріату та інтелігенції і створення десятьма роками пізніше незалежної профспілки.

Ігор Бакай може спати спокійно. А коли його хтось зустріне на московських вулицях і спитає: «Михалич, як справи?», він може відповідати: «Не діждетесь». У сенсі — не діждетесь екстрадиції до України. Адже в Білокам'яній про «Ігорька» турбуються. Росіяни вперлися рогом у своє законодавство і кажуть, що Україні Бакая не віддадуть, бо він є їхнім повнокровним співвітчизником. Хороша «відмазка». Тільки навряд чи нею хтось зможе «відмазати» від справи Бакая (точніше — численних справ, заведених в Україні) ті підозри, що Ігор Михайлович має в Москві потужне покровительство.

У сенсі повернення українців (та й заїжджих іноземців) до помаранчевої моди, популярності революційної символіки загалом, цей День незалежності став, радше, винятком із прикрого правила: вага помаранчевих прапорів меншає, підкови легшають, знаки оклику на них уже зовсім не викликають масового захоплення. Торговці сувенірами, скориставшись нагодою і присутністю на Майдані чималої кількості симпатиків Віктора Ющенка, котрий саме виступав там із промовою, винесли масу свого помаранчевого краму під стіни Головпошти й мали доволі непоганий виторг. Шарфи по 25—30 грн., футболки по 25—80, картузи, портрети, значки, прапорці... Це також присутнє у переході під Майданом, у так званій сувенірній крамниці, але в будні дні користується значно меншим попитом. І взагалі, на передньому плані там — футболка з Леніним, який вигинає середній палець руки в характерному жесті, і підписом — Fucking revolution. Чи за те боролися?

Непоступлива, впевнена, стримана, але дещо неконкретна... Такою постала перед лідерами країн пострадянського простору нова українська влада під час дводенного саміту Співдружності незалежних держав у Казані, який завершився минулої суботи. Керівництво України, попри чіткий євроінтеграційний курс, наразі стримало себе від заяв щодо подальшої недоцільності перебування в недієздатній СНД та участі в Єдиному економічному просторі. При цьому Президент Віктор Ющенко поводився доволі жорстко і впевнено, пояснюючи, що наразі підписувати всі 29 угод, які передбачають створення зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП, українська сторона не збирається. Україна підписала лише 15, оскільки решта суперечать нашій Конституції. Адже, за словами Ющенка, тут ідеться про створення наднаціонального органу і передачу йому частини державного суверенітету. Водночас щодо неконкретності, то Президент не відмовився остаточно від підписання решти 14 угод, лише зазначив, що вони ще вивчатимуться додатково.