Позавчора на Черкащині у селі Великий Хутір Драбівського району одна родина втратила відразу двох дітей. У місцевому ставку втопилися 9-річна Вікторія та 4-річний Владислав. 2-річну Вікторію врятувала жінка, котра в ту мить проходила поруч.

Такого черкаські пожежники не можуть і пригадати: в той час, як вони, ризикуючи життям, серед вогню та диму, нишпорили у хаті, шукаючи там господаря, той сидів у... сортирі.

— У моєму рідному селі Лебедівці Кам'янського району із 285 хат 75 забиті. У 65 мешкають по одній людині. Весіль давно не було, як і народжень. Скажіть, скільки треба часу, аби село знищити повністю? — з болем запитував з трибуни сесії Черкаської обласної ради депутат Володимир Тетьора.
За його словами, селяни області тільки обсіялися й почали з надією споглядати, як піднімаються зелені паростки майбутнього врожаю. Наче й порадіти можна, аби не було так сумно, адже нова напасть на голову звалилася — скачуть ціни на пальне. Й усе вирощене селянами, їхнім непосильним трудом, «з’їсть» клята солярка. І знову ні в коморі, ні в кишені хлібороба нічого не залишиться. А уряд як не одне, то друге обіцяє.

У черкаському пологовому будинку № 2 менше ніж за рік — у серпні минулого року й у січні нинішнього — померли дві жінки. І досі в області з'ясовують, хто ж винен.

Доки в Україні шукають крайнього після того, як бабахкало у Новобогданівці, є новини з Черкащини. Тут, неподалік села Розсішки Уманського району, де міститься чималий склад боєприпасів, загорівся автомобіль, завантажений 500 кілограмами «підпільного» пороху.

Позов до Звенигородського районного суду Черкаської області найближчим часом готуються подати три праправнуки Тараса Шевченка, в якому вони вимагатимуть відшкодувати моральні збитки, завдані їм київським журналістом Олесем Бузиною після виходу у світ його книги «Вурдалака». Сума позову поки не визначена.

Нещодавно Черкаська обласна лікарня розбагатіла на сучасний, потужний ангіограф. Кажуть, техніки такого класу немає в жодній з областей і навіть у столиці.

Ольга Линдюк, мешканка села Бузуків Черкаського району, — неймовірно смілива жінка. Маючи на руках п'ятеро малих дітей, вона не побоялася залишитися без сильного чоловічого плеча й подала на розлучення. Навіть суддя, який розлучав подружжя, не витримав і запитав Ольгу Василівну, за що вона збирається жити й годувати дітей? Тоді жінка відповіла просто і впевнено, що хліба просити не буде, а працюватиме. Бо переконана, що немає такої ситуації, з якої б людина не знайшла вихід.
Так і сталося. Взяла своїх чотирьох малих синів —Василя, Михайла, Дмитра й Сашка — та доньку Олю і поїхала з рідного села Космач Косівського району Івано-Франківської області на Черкащину шукати кращої долі. Далі на порожньому місці створила фермерське господарство, а ще вийшла заміж і народила другу доньку. Тепер ця симпатична й говірка жінка разом із чималою родиною керує своєю «Трембітою» й має неабиякий успіх.

На Черкащині, у Володимирському лісництві Смілянського держлісгоспу державного об'єднання «Черкасиліс», яке очолює Анатолій Карпук, недавно випустили на волю гурт диких кабанів, яких утримували тут у вольєрах. Щасливі п'ятачки пішли до лісу так упевнено, наче там і жили. «Ми тепер кілька років не дозволятимемо полювання, адже тварини повинні звикнути до нових умов», — розповідає «Україні молодій» Віктор Садовський, головний мисливствознавець Черкасилісу. За словами Віктора Людвіговича, серед випущених на волю — кабан і дві свинки, одна з яких навіть має шестеро поросят — їм усього по три тижні.