До Запоріжжя делегації юних з'їхалися ще минулого понеділка. Розмістили веселий десант у заводських оздоровницях на Великому Лузі,острові Хортиця, в інших місцях понад Дніпром. А вже 1 червня відбулася низка заходів під патронатом голови наглядової ради благодійного фонду «Україна-3000» Катерини Ющенко. Перша леді України привітала дітей зі святом у Палаці спорту «Юність», де відбулося вокально-хореографічне дійство за участю художніх колективів обласного центру. Затим екскурсійні групи відправилися за обраними на свій смак маршрутами: на Дніпрогес, Дитячу залізницю, автозавод чи до Музею запорізького козацтва.

Від вересня минулого року близько двох із половиною мільйонів підлітків (54 тисячі шкільних команд) боролися за право участі у фіналі змагань юних футболістів «Шкіряний м'яч» — Кубок націй-«Данон». Ідеться про відновлення традицій старого доброго дитячого турніру, і оцініть розмах! Наприкінці весни чемпіонати «Шкіряних м'ячів» добігають завершення. У середній групі (вік до 12 років) вісім команд-фіналісток — із Білої Церкви, Володимира-Волинського, Запоріжжя, Макіївки, Судака, Сум, Тульчина та Ужгорода — визначили кращих на вирішальному турнірі в Києві.

Чим далі в хащі життя, тим частіше приходить думка, що, напевне-таки, часи завжди однакові — і Рубенсу, і Пояркову треба так само думати, як прогодувати сім'ю, і позери, і поети повсякчас порівнюються і змагаються між собою, і той, хто вмів себе краще подати у XVIII сторіччі, був на коні так само, як у XXI. Проте, порівнюючи зовсім невеликі проміжки часу, все ж здається, що«какби» поетів і «какби» письменників (за визначенням професора Володимира Моренця), взагалі «какби» культури останнім часом стало значно більше, ніж поетів, письменників і культури, і у видимих культурних завалах розкопати Митця не менш складно, ніж знайти діамант у купі сміття. Втім не помітити поета Павла Вольвача теж складно, бо якщо бувають явища неоднозначні, то він — однозначне, він абсолютний поет.

День Києва вже 13-й рік поспіль розпочинається з «Пробігу під каштанами» — спортивно-благодійної акції, кошти від якої ідуть у Центр дитячої кардіохірургії МОЗ України. Перед стартом «мама» пробігу, директор рекламної агенції «Діала» Ірина Кузнєцова, яка започаткувала цю традицію, чомусь виглядала не надто радісною. На запитання кореспондента «УМ» Ірина Вікторівна пояснила: її непокоїть, що кількість учасників буде значно меншою, ніж рекордний показник минулого року (1850). А все через те, що цього разу «під каштанами» не бігала команда Utel, яка раніше виставляла на старт до 600 «спортсменів».

Заграву цієї великої пожежі, що спалахнула на летовищі села Широке біля Запоріжжя, було видно за кількадесят кілометрів. Горів орендований підприємцем склад лако-фарбувальних матеріалів. Тож на місці пригоди вогнеборцям довелося діяти в умовах імовірного вибуху легкозаймистих речовин. Водночас існувала загроза займання двох десятків літаків Ан-2 і гелікоптерів Мі-2, що належать Центру льотної підготовки, а також для сотні навчальних літаків.

Уже втретє українська столиця святкуватиме цьогоріч День Європи. Хоча сам Старий Світ відзначає його понад півстоліття. Усе почалося 9 травня 1950 року, коли французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив із декларацією, якою закликав поставити крапку в давній ворожнечі між Францією та Німеччиною. Ця промова, власне, й стала першим кроком на шляху до об'єднаної Європи. Нині День Європи шанують як символ успішної моделі мирного і партнерського співробітництва між державами, яка базується на спільних цінностях та інтересах. Окрім Києва, в Україні європейські дні відзначатимуть Одеса, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя і Вінниця.

Ще у 1672 році вихованець Києво-Могилянської академії, автор «Хроніки» Теодосій Сафанович написав: «...кожному потрібна річ про свою Вітчизну знати й іншим питаючим сказати, бо свого роду не знаючих людей за глухих почитають». Сьогодні складається враження, що насувається суцільна глухота суспільства.

Коли революціонери-«нашоукраїнці» стояли на трибуні майдану Незалежності, вони нам здавалися загадковішими, складнішими. Коли ж вони почали говорити, стали схожі на напівінтелігентів, як їх називав Достоєвський.
Така розумна газета, як «Україна молода», надрукувала інтерв'ю з Романом Безсмертним («людей із таким рівнем організаторських здібностей... в українській політиці мало»). Новий вождь із клинцюватою борідкою розповідає про власне бачення «світлого майбутнього».