«Сядеш у тюрму, а дома город не копаний!»

«Сядеш у тюрму, а дома город не копаний!»

У військових своє право (статут), свої суди i свої тюрми («дисбати»). Так було впродовж багатьох років, втім подолати таке ганебне явище, як «дідівщина», або неправові позастатутні стосунки, це не допомагало. Але останнім часом справи пішли на краще. Принаймні про це можна судити по Київському гарнізону, де пік позастатутних стосункiв вже відійшов у минуле, а кількість випадків правопорушень за останній рік скоротилася майже вдвічі.

Кравченко не самогубця?

Вірного Кучмі генерала, колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який фігурував на плівках Мельниченка у епізодах планування розправи над журналістом Георгієм Гонгадзе, знайшли мертвим уранці 4 березня 2005 року на власній дачі у престижній Кончi-Заспі під Києвом. Генерала Кравченка саме цього дня було викликано на допит до Генпрокуратури у рамках розслідування справи Гонгадзе. У результаті — труп Кравченка у лазні з двома вогнепальними пораненнями та записка рідним, що він ні в чому не винен.

«Кайфовий» шоколад

«Кайфовий» шоколад

Суд відбувся днями у столиці. Вирок оголошений Святошинським районним судом Києва 25-річному Олександру Н., якого звинувачували у контрабанді наркотиків у особливо великих розмірах, а також у незаконному зберіганні та збуті психотропних речовин (злочини, передбачені ст.ст. 305 і 307 Кримінального Кодексу України) — п'ять років позбавлення волі.

Хабар для глухівського регіонала

«Біло-блакитна» політична активність затриманого службовця та його симпатії до Януковича були, швидше, можливістю додаткового заробітку під час «виборчого сінокосу» 2004-го та 2006 років. Та й узагалі дядько виявився доволі активним — основним місцем його роботи є ВАТ «Глухівське автотранспортне підприємство — 1539», де він є не якимось водієм, а директором. Крім цього, він ще й депутат міської ради, до того ж не останній партієць-регіонал області, адже у колишній гетьманській столиці, Глухові, він очолює місцевий осередок Партії регіонів, повідомили «УМ» у відділі Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Сумській області.

СКМ змінює прописку

Мабуть, найбагатшій людині України дуже вже незручно керувати власним бізнесом після того, як він став народним депутатом. Формально він, звісно, переоформив бізнес-активи на родину, але фактично все тут, як i раніше, залежить від слова «господаря Донбасу». Принаймні досі нікуди не поділася з Донецька приймальня Ріната Ахметова, адже з особистою секретаркою власника футбольного клубу «Шахтар» журналіст «УМ» спілкувався учора. Усе по-старому...

Крутушкіна не викрутилася

Крутушкіна не викрутилася

Рік тому ця пані стала першою з керівників «імперії Щербаня», до кого правоохоронці вжили найактивніших дій. Відтак днями вона стала першою зі злочинної команди екс-«губернатора» Сумщини, хто отримав своє за розкрадання краю та фальсифікацію президентських виборів на малій батьківщині Ющенка. Ольгу Крутушкіну вироком колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області засуджено до п'яти років позбавлення волі. З осіб такого масштабу вона стала ледь не першою, стосовно кого почало не на словах, а на ділі справджуватися гасло Майдану «Бандитам — тюрми!».

Слово — Мирославі

Учора Апеляційний суд Києва продовжив слухання справи Гонгадзе. Оскільки напередодні було опитано всіх трьох обвинувачуваних у вбивстві редактора «Української правди» — колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича, Феміда перейшла до опитування потерпілої сторони. Першою давала свідчення вдова журналіста Мирослава Гонгадзе, яка розповіла про власні стосунки з Георгієм із дня їхнього знайомства аж до дня його викрадення — 16 вересня 2000 року, про відомі їй обставини викрадення чоловіка та про процедуру упізнання тіла, що було знайдено у Таращанському лісі. Мирослава не оминула i тривалий процес ідентифікації цього тіла, а також ДНК-експертизу, яку провели у США під наглядом ФБР. Удова вкотре висловила впевненість у тому, що розслідування справи затягувала міліція та прокуратура під прикриттям тодішнього вищого керівництва держави.

Пляшкою по голові

Днями цих «правопохоронців» з Дніпродзержинська затримано міською прокуратурою.
Двох оперуповноважених Заводського райвідділу внутрішніх справ заарештовано за підозрою у фізичному знущанні над 17-річним підлітком, повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області.

Ловись, браконьєре, великий і маленький

Ловись, браконьєре, великий і маленький

Ще у квітні Президент доручив силовикам розібратися зі станом риболовецької галузі та браконьєрством. Реакція правоохоронців була своєрідною: i на Різницькій, i на Богомольця, 10 увесь травень звітували про порушені десяток-півтора кримінальних справ по всій Україні, про корумпованість керівництва Держдепартаменту рибного господарства, проводили рейди Внутрішніх військ на Азовському морі, операції «Нерест» тощо. Згодом Кабмін ліквідував Держрибгосп, i ця прибуткова галузь повністю перейшла під контроль Мінагрополітики. Керівник цього міністерства Олександр Баранівський навіть відкрито заявив, що у «рибному» держдепi за результатами перевірки було виявлено наявність корупції, при цьому керівник установи Олександр Качний нібито лобіював інтереси понад 15 приватних структур, які займаються імпортом риби в Україну. Згодом пан Качний збирався судитися з міністром Баранівським, але головне не в цьому.

«Піскуніаду» ще не завершено

«Піскуніаду» ще не завершено

Судові «поневіряння» донедавна ще безробітного Святослава Піскуна тягнуться з середини жовтня минулого року, коли Президент Віктор Ющенко спочатку звільнив одіозного двічі Генпрокурора з посади, а згодом призначив на це місце колишнього заступника Піскуна Олександра Медведька. Нагадаємо, що спочатку Шевченківський райсуд столиці відновив Піскуна на посаді, а згодом Печерський райсуд узагалі призупинив дію президентського указу про звільнення. Зрозуміло, що представники Президента в суді — міністр юстиції Сергій Головатий та радник Президента з юридичних питань — подібне судове невігластво оскаржували в судах вищої інстанції. Дійшло до Вищого адміністративного суду.