Локальні успіхи жіночих клубів «Мотор» та «Спартак» на початку нового століття й бронзові медалі дівчат зі збірної України на Олімпіаді-2004 наводили на думку, що у вітчизняному гандболі справи почали змінюватися на краще, і переможні традиції Ігоря Турчина після періоду стагнації потроху відроджуються. Але ті, хто «вариться» в цьому казані, бачать інші тенденції — щодо деградації. І наші ветерани ручного м'яча, кількості олімпійських чемпіонів серед яких може позаздрити чимало країн, ще на початку року почали бити на сполох — коли пішов у відставку президент федерації Віталій Рева, екс-міністр із надзвичайних ситуацій. Уявіть собі, яким міг би бути розвиток цього виду спорту в країні, якщо на вівтар олімпійського досягнення жіночої збірної було покладено майже всі мізерні фінансові можливості профільного міністерства. НОК України також допоміг чим міг, аби підопічні Леоніда Ратнера мали належні умови для підготовки до найважливішого виступу в кар'єрі. Зважте, що серед тих, хто підставив плече у важливий момент, не було Федерації гандболу України, яка за першим пунктом свого статуту відповідає за розвиток цього виду спорту. Причина відома — у ФГУ ніколи не було грошей. «Стару гвардію» федерації цілком влаштовував підхід, коли гандбол перебуває на балансі Держкомспорту, тож нехай держава і допомагає. Якщо ні — можна використати можливості клубів. Про те, що найуспішніший за результатами ігровий вид спорту може самотужки знайти джерела фінансування, ніхто й не замислювався.
Наприкінці вересня відбудеться звітно-виборча конференція ФГУ, яка може дати поштовх для відродження гандболу. Звичайно, якщо зламає негативні стереотипи. Принаймні це хоче зробити Владислав Миленький — заступник міністра у справах молоді, сім'ї та спорту, який став одним із кандидатів на посаду президента ФГУ.

Запорізький автозавод скорочує випуск автомобілів на 21 відсоток. Це приголомшливе повідомлення прес-служби ЗАТ «ЗАЗ», яке з'явилося тиждень тому, поза сумнівом, потребує додаткового роз'яснення. У прес-службі запорізького підприємства зазначили, що основна причина падіння обсягів виробництва — те, що підприємство було позбавлено пільг через внесення змін до бюджету-2005. Мовляв, дирекція дуже розраховувала на кошти, що мали б накопичитися завдяки преференціям, наданим підприємству Законом «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні». Планувалося, що в період до січня 2008 року виробництво модернізують і освоять випуск нових конкурентоспроможних моделей автомобілів. Відразу після скасування пільг на продукцію «АвтоЗАЗу» був ажіотажний попит. Експерти справедливо пов'язували його з очікуваннями щодо підвищення цін на автомобілі, але потім відбулося зниження обсягів продажу. А це, відповідно, викликало скорочення виробництва, констатують у прес-службі. Такою є офіційна позиція керівництва заводу. Що насправді стоїть за падінням виробництва на «АвтоЗАЗі», намагався розібратися власний кореспондент «УМ» у Запоріжжі.

Уже майже місяць приїжджий люд, та й самі кримчани смакують виноград нового врожаю. Його асортимент, щоправда, доволі бідний — два-три сорти, не беручи до уваги приблизно стільки ж завезених, турецьких чи італійських. Роздрібна ціна на сонячні грона на сімферопольських ринках станом на кінець серпня зафіксована на рівні 3-10 гривень за кілограм. Для порівняння: на Лук'янівському ринку в Києві вона коливається в межах 6-7 гривень, тоді як на вінницькому «Урожаї» і «Зеленому» в Ужгороді наближається до абсолютного максимуму — 18 гривень.

Не жаба душила мешканця Малої Білозерки Василівського району Анатолія Нестеренка, коли він, зателефонувавши 14 серпня на корпункт «УМ» у Запорізькій області, обурюючись із приводу створення в обласному центрі екологічної міліції. «Це що ж виходить? У Запоріжжі знаходять півмільйона на порятунок парків відпочинку від засмічення і дерев від вирубки... Чому ж ні копiйки держава не виділить для того, аби на селі рятувати людям життя?» Не один рік жителі області просять врятувати їх від хімікатів, які шкодять здоров'ю. Проте жодна інстанція не пішла далі обіцянок! Пенсіонер розповів також і про «катастрофічну пожежу на міжрайонному складі отрутохімікатів».

Запорізький художник Євген Прокоф'єв малює під джаз. Каже, надихає саме життя: зник з дому кіт-рудько, якого так любила донька Марія, — з'явився на картині Прокоф'єва, поїхав він у Гурзуф на Всеукраїнський пленер у Будинку творчості — і виник цикл кримських картин, побував у Пітері — і на полотнах настали білі ночі. Роботи у Прокоф'єва виходять соковитими, от і петербуржці дивувалися: он, які яскраві картини хохол привіз. Але привозив «хохол» картини не тільки в Петербург. Олег Прокоф'єв, чи як його називають через втрачене після трагічного випадку око — Wanoko — перший український художник, який виставлявся у Кремлі.

«У сумний час розчленування українського духовного і національного організму, наслідки якого ми важким тягарем відчуваємо й до сьогодні, митрополит був змушений покинути Київ. Повернення ж митрополита у теперішній, Богом благословенний час наповняє нас надією на загоєння ран минулого і відродження єдності київської Церкви», — проголосив найстарший за віком єпископ УГКЦ — преосвященний владика Софрон (Мудрий) позавчора на відзначенні перенесення осідку УГКЦ до столиці. Владика також зазначив, що Львів, який упродовж майже 200 років гостинно приймав Києво-Галицьку митрополію (витіснену з Києва за цариці Катерини ІІ), залишиться й надалі архієпископським осідком.

За інформацією заступника головного лікаря міського шпиталю екстреної медичної допомоги Юрія Бабенка, тільки 16 серпня карети швидкої доправили дев'ять постраждалих. Семеро з них лишилися прикутими до ліжка. Усього ж за два тижні оси відправили на лікарняний бюлетень майже 80 мешканців обласного центру. А двох — на той світ!

Після не надто вдалих виступів на недавніх чемпіонатах світу з водних видів спорту й легкої атлетики представники України вирішили задовольнити свої амбіції на універсіаді в Туреччині. Але й ті, хто вигравав «дорослі» старти, не проти повторити успіх на студентських. Так, просто до Ізміра з Гельсінкі полетів наш свіжоспечений чемпіон у стрибках у висоту Юрій Кримаренко.

Можна багато сперечатися про доцільність старту клубів вищої ліги на стадії 1/32 фіналу Кубка України. Беззаперечний аргумент «за» — приїзд елітних команд у провінцію — стає справжнім святом для місцевих уболівальників. І це для розвитку футболу в країні не менш важливо, ніж бажання грандів зберегти сили для єврокубків. І якщо вже наші провідні команди мають амбіції щодо міжнародних баталій, то подолання нижчолігових суперників не повинне бути для них великою проблемою. Навіть якщо грати «умовним» другим складом.