Криміногенна ситуація в містечку Вуглегірськ бажає бути ліпшою. Бо рідко який тутешній запізнілий перехожий добреде до середини свого шляху, зберігши при собі кишенькові гроші, коштовності, телефон, годинник тощо. Проте вбивство тут ще залишається над­звичайною подією. А подвійне й поготів. Отож недавня резонансна «розборка» підняла на ноги всіх місцевих правоохоронців. І вони, треба віддати їм належне, досить швидко вирахували підозрюваного, ще й умовили його прийти з повинною.

Урядова комісія із розслідування причин аварій на орендному підприємстві «Шахта імені Засядька» завершила складання акта розслідування. «Ми не могли погодитись із тим, що причиною трагедії на шахті є лише стихія, тому провели додаткове розслідування, — повідомив голова комісії, перший віце–прем’єр–міністр Олександр Турчинов. — Це безпрецедентна аварія в історії України, під час якої загинуло 107 гірників. І ми не будемо робити реверанси перед тими, хто порушив або не виконав своїх функціональних обов’язків. Таких посадовців в акті визначено 11 осіб».

Усна народна творчість по–своєму відреагувала на ті події, що супроводжують вітчизняний вуглевидобуток. Тому, подейкують, з’явилася навіть конкретна пропозиція об’єднати два нинішні міністерства в одну структуру, оскільки вони й так нагадують сіамських близнят. На підтвердження цього клопотання — чергова підземна пожежа: цього разу на шахті імені Калініна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».

Новий рік, рік свого 50-річчя, донецька шахта імені Засядька, на жаль, розпочала вже майже традиційно. Надвечір 2 січня сталася пожежа у тупиковій виробці 17-го західного конвеєрного ходка пласта М3, що на глибині 1235 метрів. У цей час під землею працювали 334 шахтарі. 54 з них, які перебували на небезпечних ділянках, оперативно вивели на поверхню. Потерпілих унаслідок задимлення підземних виробок немає. Прибуло чотири відділення державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Вранці в четвер під землею продовжували працювати 265 шахтарів, а одне відділення гірничорятувальників здій­снювало контроль повітря на підземних горизонтах.

Донецький патріотизм — то така штука, що успішно виконує в регіоні роль зброї масового ураження свідомості. Саме тому донеччани в цілому нормально сприймають те, що тутешні вулиці можуть називатися на честь земляків — нині живих Героїв України Юхима Звягільського та Валентина Ландика. Проте на цьому тлі мешканці краю віддають шану й іншим Героям. Свідченням цьому є й свіжий факт — Героя України В’ячеслава Чорновола, 70–річчя якого недавно вшановували в державі, прийняли почесним гірником до однієї з бригад на шахті імені Стаханова.

Свій перший робочий візит вдруге Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко здійснила в Донецьк. А точніше — на багатостраждальну шахту ім. Засядька, де в листопаді–грудні три підземні вибухи забрали життя 106 гірників. Буквально напередодні приїзду леді Ю тут трапилися дві неоднозначні події. У п’ятницю під час ретельного обстеження підземних виробок було знайдено тіло одного з десяти шахтарів, пошуки яких тривають уже більше місяця. А в ніч із суботи на неділю на кілометровій глибині внаслідок порушення правил безпеки знову загинув гірник.

На донецькій шахті імені Засядька вже закінчили затоплення аварійної ділянки, до чого довелося вдаватися, аби нарешті приборкати підземну пожежу. Всього з річки Кальміус в аварійні виробки подали 944 тисячі 869 кубометрів води. Нині під землею, враховуючи, що немає небезпечної концентрації чадного газу, тривають аварійно–відновні роботи. Тут постійно чергують два відділення бійців воєнізованої гірничо–рятувальної служби, які контролюють повітря, оскільки не виключається можливість витіснення водою метану.

Віднедавна у донецьких комуністів з’явився серйозний подразник — указ Президента України, де йдеться про можливість перейменування вулиць, площ та районів, які носять імена діячів радянської доби. Мітинг під категоричним гаслом «Руки геть від наших вулиць і площ!» відбувся на площі імені Леніна. Його учасники — переважно літні люди — рішуче засудили згадану ініціативу глави держави. Більше того, за словами керівника депутатської фракції КПУ в Донецькій обласній раді Сергія Ільїна, головним завданням нині є «захистити рідний Донбас від диктатури Ющенка».

На свій ІІ з’їзд, у якому взяло участь майже 300 делегатів, молоді «нашоукраїнці» зібралися не в столиці, а в регіоні, де їхню політичну силу донедавна зустрічали лише «в штики». Чого тільки варті події осені 2003 року, коли тут зірвали з’їзд «дорослої» «Нашої України» на чолі з Віктором Ющенком. Тож, вибираючи Донецьк місцем проведення форуму, його організатори прагнули засвідчити, що відтоді нарешті відбулися певні зміни. «Ми хочемо показати, що й на Донбасі присутня «помаранчева» молодь, яка підтримуватиме Президента України та демократичну коаліцію, підтримуватиме єдність України від Сходу до Заходу», — каже голова «МСНУ» Степан Барна.