Шосткинські міліціонери викрили злочинну групу вчителів–розбійників i довели її причетність до скоєння шести квартирних крадіжок та чотирьох розбійних нападів. «Перші заяви від потерпілих почали надходити до міліції наприкінці минулого року. Розповідали про людей у масках, які серед ночі вдиралися до житла, зв’язували господарів і під загрозою смерті вимагали гроші та цінності, — розповіла «УМ» речник Шосткинської міліції Тетяна Міняйло. — Такі ж випадки зафіксували в Глухові та на сусідній Чернігівщині. Було зрозуміло, що діють ті самі зловмисники».

Про нібито викрадення дитини в Лебединському районі міліцію повідомила 27–річна мати. За її словами, вона лише на п’ять хвилин залишила візочок із дитиною на вулиці, а коли повернулася, дитини вже не було. Поруч із матір’ю — чоловік та двоє дітей від першого шлюбу. Сама жінка — на восьмому місяці вагітності. Як не поспівчувати їхньому горю?

Диктофонний запис досить чіткий: «Це вас турбують зі штабу. Ви вже набрали необхідну кількість людей на посади соцпрацівників? — Так. — А вони інструктаж у штабі пройшли? — Так, звичайно. — А вони члени партії чи ви їх тільки зараз приймаєте? — Ні–ні, брали тільки членів партії…»

Про набір до «Коловрату» — патріотичного табору, що увосьме має пройти на Сумщині, «УМ» нещодавно писала. За кілька днів до його початку організатори висловлюють стурбованість аж надто пильною увагою до себе з боку чиновництва. Виникає враження, кажуть вони, що владу непокоїть саме табір їхньої організації — Молодіжного націоналістичного конгресу.

Три сотні запитів, відстеження понад 340 тендерних процедур, близько 40 звернень та скарг — це лише формальний опис тієї роботи, яку здійснило сумське Бюро аналізу політики, моніторячи державні закупівлі в області. Адже саме тут так часто застосовуються традиційні схеми використання державних коштів у зовсім не державних інтересах.

«Найбільша проблема при проведенні табору, коли ні батьки, ні тим паче діти не уявляють його формату, — каже майбутній комендант цьогорічного червневого «Коловрату» Олександр Бойко. — Хоча ми постійно наголошуємо, що формат у нас особливий, це розуміють не всі. Тож практично на кожному таборі виявляється, що принаймні десять відсотків дітей саме тут уперше миють посуд, уперше бачать непорізану капусту і вперше сплять у наметі».

У Тростянці цієї суботи відкриється музей шоколаду. Хай містечко на Сумщині далеке від Бразилії чи ще якихось заморських країн, де ростуть кавові боби, але й воно відоме значною мірою саме завдяки шоколаду. Адже тут ще за радянських часів працювала шоколадна фабрика «Україна», нині вона успішно існує як частина відомої корпорації. Саме тут виробляється знана й улюблена продукція під брендом «Корона». Не менш відома «Мілка», до речі, теж народжується не на якихось зарубіжних луках, а в Тростянці. То чому б тут не бути Музею шоколаду?!

Якщо вам доведеться побувати на Роменщині, на берегах Сули в районі села Вовківці, ви ще довго пам’ятатимете ту красу, ту соковитість природи. Віддавна вона не лише радує, годує, а й зцілює. «У селі, звідки я родом, мало не половина жителів займалася збором трав», — розповідає Володимир Салій. А втім, шлях до траволікування й у нього, й особливо у його дружини Любові, теж вовківчанки, не був прямим.

Звичайний шкільний зошит, який пропонує подивитися сільський голова Віктор Литвиненко, списаний каліграфічним почерком докомп’ютерної епохи. Автор записок — покійний учитель Кость Павленко, ветеран війни, ветеран педагогічної праці. Він цікавився історією села й залишив оці записи. «Шкода, зараз такого ентузіаста в селі немає», — зітхає голова. Справді, шкода. Адже Межиріч — поселення межи Пслом та Олешнею, — здається, дихає історією...

В останній день квітня приблизно з 9–ї до 15–ї години площа перед залізничним вокзалом Сум була заблокована правоохоронцями. Пасажирів потягів пропускали в обхід, охочих узяти квиток обнюхували дві вівчарки кінологічної служби міліції. Транспорт, що курсує привокзальною площею, пустили обхідним шляхом. Місто облетіла звістка: вокзал заміновано. А згодом почали з’ясовуватися подробиці.