Нашому поколінню випала надзвичайно відповідальна історична роль: завершити Велику Вітчизняну визвольну війну української нації проти московського поневолювача, остаточно утвердити Українську Самостійну Соборну Державу і навічно позбутися колоніального ярма з боку Російської імперії зла.

Дострокові вибори до Верховної Ради 2014 року значущі тим, що у велику політику вперше прийшли молоді люди, не інфіковані комсомолом, які не зазнали значного впливу совкового мислення, на момент проголошення незалежності вони були малолітніми дітьми.

Я, Гайова Лілія Яківна, 1938 року народження, киянка. Передплачую і читаю вашу газету.

Я почуваю себе ошуканою морально, ніби хтось спостерігає за мною ці роки й іронічно посміхається: «Ти винна, винна...».

Я вже більше 12 років передплачую «Україну молоду», знаходжу в ній багато корисного, цінного, патріотичного, а тому й на майбутнє — я з «УМ».

У 1983 р. з вини адміністрації підприємства отримав травму, МСЕК визнала мене довічно інвалідом праці І-ї групи, пошкоджено спинний мозок, 5 із 7 шийних хребців, нерухомий, прикутий до ліжка. На 2002 рік держава заборгувала мені чималі кошти.

Просимо Бога, щоб і зараз, за пiдсумками парламентських виборів, Господь допоміг нам нарешті мати відданих українських депутатів. Не знали б ми цього страшенного горя, не гинули б наші люди, якби Україна була в Євросоюзі, в НАТО.

Через проблеми здоров’я тата я потрапила до Житомирського обласного онкологічного диспансеру і на порозі закладу отримала перший шок. Черга до реєстратури диспансеру, щоб отримати медичну картку онкологічного хворого, складалася приблизно з півсотні людей, можливо, і більше.