У національній збірній з футзалу, яка посідає четверте місце у рейтингу ФІФА і третє — в європейському табелі про ранги, триває зміна поколінь. Про особливості цього процесу позавчора звітував журналістам президент Асоціації міні-футболу України Геннадій Лисенчук, який посідає ще й пости головного тренера національної та молодіжної збірних. За його словами, головна команда країни з «малого футболу» планує скористатися паузою між чемпіонатами Європи і світу, аби награти принципово новий колектив (наступна першість континенту відбудеться у 2007 році, а світу — у 2008-му).

Олексій Михайличенко став другим серед наших фахівців, кому вдалося вивести підростаючу зміну головній команді країни у «плей-оф» молодіжного чемпіонату Європи. Чотири роки тому колектив Володимира Онищенка на цій же стадії двічі поступився швейцарцям, а Україна тоді відкрила для себе Андрія Вороніна. Піти далі за попередника у Михайличенка навряд чи вийде. Суворість регламенту полягає в тому, що, на відміну від дорослих, до фіналу молодіжної першості потрапляє вісім, а не 16 команд. І першу стикову дуель із бельгійцями — минулої суботи в Маріуполі — Міха програв.

Уздовж дороги, що веде в напрямку НТТУ «КПІ» — бігборди з помаранчевими прапорами й надписами «Наша Україна». Ближче до «Політеху» кожен другий стовп прикрашений яскравим полотнищем зрозуміло якої барви. Ще трошки — і помаранчеві дороговкази «розмножуються» так, що навіть у зовсім не обізнаного з київською топографією делегата з'їзду партії «Народний союз «Наша Україна» мають зникнути останні сумніви: він потрапив саме туди, куди треба. На останньому рубежі — традиційна для таких заходів виставка дорогих авто (окремий експонат — люксовий чорний «Мерседес» із номерним знаком «ТАК!», з якого його власник міг би отримати чималий зиск, якби брав за фотографування поруч зі своєю «тачкою» бодай по п'ятірці з усіх охочих).

Ми прийшли в цю країну зі зброєю в руках більше двох років тому. Прийшли не як завойовники, а як миротворці. Чи то загарбники, чи то визволителі прийшли раніше. Тож не дивно, що наша присутність у гарячих пісках Межиріччя завжди була предметом запеклих суперечок у владному трикутнику на Печерських пагорбах. Сьогодні вже не важливо, чому «попередня» Банкова вирішила, що ми маємо бути там. Важливими є передвиборчі обіцянки «нової» Банкової, коли вона ще не була владою. Одна з цих обіцянок починає виконуватися — через півтора місяця українські війська будуть повністю виведені з Іраку.
Отже, йдемо. Йдемо, але не тікаємо з поля бою, як може комусь видатися. Бо залишаємо після себе цілком боєздатні, підготовлені нами іракські частини, окремим з яких місцеві генерали вже присвоюють назви «українських». Бо місцеве населення, прощаючись, називає нас друзями, а не окупантами. Але ми не кажемо Іраку «прощавай», кажемо «до побачення», бо попереду — тісна співпраця. Військова частина місії завершується, i відтепер слово за дипломатами i бізнесменами.

У серпні «УМ» констатувала, що Запоріжжя претендує на лідерство серед регіонів у контексті протистояння між недавніми побратимами по Майдану. Йшлося про розборки, у тому числі й судові, фігурантами яких виступали запорізькі соціалісти й голова обласної держадміністрації Юрій Артеменко. Мінімізувати пристрасті могла б здатність обох сторін до компромісу, однак за стіл переговорів колишні однодумці так і не сіли.

Середа мала стати вирішальним днем у долі «губернаторів», які після моніторингу соціально-економічного стану областей опинилися під загрозою звільнення. Президент України Віктор Ющенко, звільнивши у вівторок керівників двох регіонів — Запоріжжя та Луганщини, остаточні кадрові зміни вирішив обговорити на розширеному засіданні уряду, участь в якому взяли керівництво секретаріату Президента та РНБО, міністри і «губернатори».

Подзвонила працівник інформаційного центру Київського національного економічного університету, моя добра знайома Людмила Рінгіс: «Нашому університету присвоєно ім'я Героя України, видатного економіста, випускника нашого ВНЗ Вадима Гетьмана. От ми й вирішили гуртом викладачів і студентів з'їздити на батьківщину Вадима Петровича — в село Снітин на Полтавщині, приєднуйтеся...»

Лікарі Вільної профспілки Львівської обласної клінічної лікарні призупинили голодування, розпочате другого листопада. До обіцяної голодувальниками появи наметового містечка під обласною державною адміністрацією теж справа не дійшла, бо до лікарів-бунтівників вирішили прислухатись керівники галузі. Про це кореспонденту «України молодої» повідомив заступник голови Вільної профспілки лікарні Дмитро Репко. За його словами, в п'ятницю до Львова приїхали два представники з Міністерства охорони здоров'я та Федерації вільних профспілок України, аби поспілкуватися з учасниками та організаторами голодування. Крім цього, на зустріч із протестувальниками завітали також начальник Головного управління охорони здоров'я області Ігор Герич та головний лікар «бунтівної» обласної лікарні Олесь Лемішко.