Учора о 13.50 Олександр Мороз закрив весняно-літню сесію Верховної Ради. Закривав неохоче, з тугою та занепокоєнням. Парламент і так був неповноважним, але Мороз увесь час знаходив якісь нові вигадки та процедури, щоб відтягти його кончину. Невдовзі мине місяць вiдтодi, як 151 опозиційний депутат склав свої повноваження. А це, за Конституцією, буде додатковою підставою для розпуску парламенту. Словом, Мороз може не вернутися із канікул у тепленьке спікерське крісло, яке останні тижні він і так займав вельми сумнівно. Тому вчорашній день — це не просто вихід на канікули, а персонально для Мороза — вихід у невідоме, зокрема виборче невідоме. З якого повернення у велику політику вже може не бути...

Більше місяця тому, в розпал пристрастей навколо Конституційного Суду, його тодішній голова Іван Домбровський подав у відставку. Самозванцем на посаді голови КС iз приставкою в. о. став Валерій Пшеничний, адже його статус судді КС, після звільнення Президентом й оспорення цього рішення в суді, перебував під сумнівом. Щодо пана Домбровського, то він зник iз інформаційного простору. Але позавчора найстарший за віком 60-річний суддя КС знову потрапив в об'єктиви телекамер — на VIII позачерговий з'їзд суддів він прийшов у статусі в.о. голови КС.
З'ясувалося, що після остаточного звільнення Пшеничного з посади судді КС за власним бажанням саме пана Домбровського вже вдруге, було призначено виконувачем обов'язків голови. Адже, згідно з законом «Про Конституцiйний Суд», за відсутності голови в. о. призначають старшого за віком суддю.
Виступ пана Домбровського перед делегатами з'їзду суддів у притаманній йому манері народного гумору неодноразово викликав шалені оплески. Окрім аналізу ситуації навколо судової влади, пан Домбровський торкнувся й проблем КС. Мовляв, керуючи судом, він ніколи не давав оцінок жодним рішенням представників влади. Натомість після звільнення Президентом трьох суддів КС саме Верховна Рада виявилася непослідовною: спочатку розкритикувала рішення глави держави, а потім й сама звільнила ще одного суддю КС із власної квоти. Мало цього, ВР ще й звинуватила КС у недієздатності.
У кулуарах з'їзду «УМ» вдалося поспілкуватися з паном Домбровським. Незважаючи на обмежений час, розмова виявилася відвертою.

Тижневе засідання уряду вирішили проводити не в середу, як звичайно, а на день раніше. Прем'єр Віктор Янукович навіть не намагався шукати вичурних пояснень. «Ми зібралися напередодні останнього пленарного засідання Верховної Ради, — сказав він, зручно вмостившись у кріслі, і весело посміхнувся. — І уряд повинен висловити свою точку зору щодо всіх актуальних питань, які стоять перед нашою країною». Вимовляючи слово «останнє», яке стосувалося його плідної співпраці зi спікером Олександром Морозом, Віктор Федорович навіть не намагався імітувати жаль, сум, скорботу чи аналогічні емоції, яких так чекали від нього колеги-коаліціанти.

Попри те, що «Наша Україна», «Народна самооборона» та «Правиця» дійшли згоди про те, що підуть на вибори одним блоком, завершальна фаза переговорів проходить зі скрипом. Сторони поки не можуть домовитися про кілька принципових речей.
У числі таких розбіжностей — перспектива створення єдиної партії на базі блоку. Вчора глава секретаріату Президента Віктор Балога зробив досить різку заяву про те, що блок варто будувати з тих сил, які погодяться ввійти у майбутню мегапартію. «Зараз потрібно вже діяти з розрахунком на довготривалу перспективу, — відзначив Балога. — Час гордих партій-одиначок невпинно відходить у минуле. Новий демократичний блок — це прообраз майбутньої єдиної потужної сили, яка буде переконаним провідником ідей демократії та розвитку країни. Ті партії, які не готові влитися до цієї сили, ймовірно, не можуть і претендувати на місце в мегаблоці». Балога додав, що це «об'єктивна вимога», в основі якої «аналіз реалій, а не примхи чи здогадки».

Учора в столиці «в пожежному порядку» на власний VIII з'їзд суддів зібралося близько 350 делегатів, обраних від загальних, господарських, адміністративних та військових судів по всій Україні. Причина позачергового та надзвичайного, по суті, з'їзду суддів — масштабні загрози, що постали перед судовою системою та правосуддям. До цього суддівський корпус спонукало системне втручання влади у здійснення правосуддя, хоча судова влада є окремою гілкою влади, незалежною від влади виконавчої та законодавчої.

Генеральна прокуратура України оскаржила рішення Печерського районного суду, яким було скасовано постанови про порушення кримінальних справ, пов'язаних із захопленням будинку Генпрокуратури, повiдомляє «Українська правда». Йдеться про події 24 травня цього року, відповідальність за які, на думку Генеральної прокуратури, має нести керівник МВС Василь Цушко.

Чому наші депутати ходять «на роботу», тобто в парламент? Тільки давайте не приймати як відповідь пафосну рацею на тему служіння інтересам народу Україну. В усякому разі приймати не від усіх. На суто меркантильному варіанті (мовляв, треба ж народним обранцям «відбити» гроші, вкладені у прохідне місце?! Ось і роблять вони свій власний маленький чи не дуже бізнес, не сходячи з парламентського сідала) теж не будемо детально зупинятись. Бо нецікаво... Отже, навіщо тоді?

Уже давно минули ті дні, коли головних новин і подій чекали від Конституційного Суду України. В політичному пасьянсі карти лягли так, що доля дострокових виборів (остаточно узгоджених між Президентом, Прем’єром і екс-спікером Верховної Ради) тепер залежить від тих рішень, які прийматиме Центрвиборчком. Зокрема, від того, чи обнулить ЦВК списки «Нашої України» та БЮТ, чи, навпаки, ухвалить введення у гру нових депутатів від вказаних фракцій – замість тих, які склали свої мандати. В останньому випадку Верховна Рада знову стає (за версією коаліціантів!) правомочною. Втім про такий варіант розвитку подій ще рано думати. Поки що ЦВК спромоглася вирішити інше, «простіше» питання – закріпити за своїми членами окремі регіони України.