У селах Вереміївка та Іркліїв Чорнобаївського району, та й у самому районному центрі тепер тільки й розмов, що про недавній приїзд знаменитого польського режисера, автора таких нашумілих фільмів, як «Знахар» і «Вогнем та мечем», Єжи Гофмана. Відомого у всьому світі поляка та кількох акторів супроводжував уродженець Вереміївки Володимир Недяк, який є президентом київського видавництва «Емма», а ще знаний як упорядник популярного видання «Україна — козацька держава».

Розбурханий вулик нагадує нині відкрите акціонерне товариство «Черкаське хімволокно». Причиною такого неспокою стала звістка про зупинку одного з цехів підприємства. Це й вивело трудовий колектив на акцію протесту. Під стінами підприємства люди обурювалися такою сумною перспективою підприємства з 40-річною історією, висловлювали незадоволення низькими заробітками й постійною затримкою з їх виплатою. Вони впевнені, що закриття одного цеху — це дзвіночок про закриття усього Черкаського хімволокна, відомого раніше на увесь Союз, а це значить, що на вулиці без засобів для існування опиниться колектив із 3572 працівників.

Зовсім дика пригода сталася в Черкасах на розі вулиці Р. Люксембург та бульвару імені Тараса Шевченка пізно вночі. В таксі їхала компанія з двох хлопців та двох дівчат. Усі вони були добре напідпитку, й коли авто порівнялося з міською маршруткою № 23, то одному із пасажирів таксі маршрутка «Богдан» стала на заваді. З криком: «Що це він тут їздить!», він витягнув пневматичну зброю, відчинив вікно таксі й почав навмання стріляти по вікнах автобуса залізними кульками.

Минулої п'ятниці майдан перед Черкаською облдержадміністрацією знову став помаранчевим. Сюди зійшлися не тільки мешканці обласного центру, а й з'їхалися представники з усіх районів області. Як і рік тому, народ був у жовтогарячих шарфиках і тримав у руках оранжеві прапори (цього разу — переважно партії «Народний союз «Наша Україна»). Навіть холодна погода та раптовий мокрий сніг нагадали людям про революційні події минулого року. Тільки цьогоріч маніфестанти вже не виборювали, а слухали. Черкаська влада вирішила першою в Україні публічно відзвітувати про те, що їй вдалося зробити за рік після президентських виборів.

В Україні, яка є найбільшим транзитером енергоносіїв до Європи, ще не скоро у віддалені села прийде блакитне паливо. Глибинка Черкащини останніми роками особливо потерпала від нестачі тепла. Не доводилося розраховувати навіть на такий традиційний у цих місцях спосіб опалення, як торф'яні брикети. Утім віднедавна жителів сіл і селищ втішає добра новина: місцевий завод у селищі Ірдинь Черкаського району, який виробляв їх упродовж 80 років і тривалий час перебував у занепаді, відроджується. Нове дихання отримав цей торфовидобувний завод несподівано для багатьох. Адже, за словами директора державного підприємства «Черкаситорф» Олексія Куліша, тільки за один рік тут набрали 2 мільйони 400 тисяч гривень боргів, і це при товарообігу у 800 тисяч.

Незвичну кримінальну справу порушили нині на Черкащині. Чи не вперше до кримінальної відповідальності притягуються службові особи СТОВ за порушення при розпаюваннi майна.

Схоже на те, що приклад комуністів, які на чолі з депутатом Верховної Ради й головним членом КПУ Черкащини паном Єщенком уже двічі поспіль перекривали рух транспорту на виїзді з Черкас, діє в області наче ланцюгова реакція.

Про вбивство начальника пошти в селі Богачівка Звенигородського району Олександра Кулика «УМ» повідомляла в номері від 19 жовтня, тепер маємо інформацію про вбивцю, яким виявився 56-річний пенсіонер цього села. У своїх попередніх версіях міліція не помилилася — хлопця справді було вбито за кілька пенсій, котрі залишилися у нього в сумці нерозданими.

На Черкащині, у Смілянському районі, нині киплять два села — Ташлик та Тернівка: дві громади воюють за те, кому належить 2 мільйони гривень субвенції з державного бюджету на зведення нитки газопроводу «Мала Смілянка — Куцівка», і до якого села голубе паливо мають підводити в першу чергу.

Ці­лий рік пре­зи­дент спор­т­к­лу­бу «Чер­ка­си» Сер­гій Ода­рич умов­ляв місь­ку вла­ду доз­во­ли­ти про­вес­ти ре­кон­с­т­рук­цію місь­ко­го спор­тив­но­го ком­п­лек­су «Бу­ді­вель­ник». І рів­но мі­сяць зна­до­бив­ся йо­му для то­го, щоб піс­ля одер­жан­ня зго­ди цю ро­бо­ту бу­ло зроб­ле­но, а в Па­ла­ці спор­ту на­реш­ті від­бу­ли­ся пер­ші іг­ри.