Учора Юлія Тимошенко плакала так, як не плакала вже 20 років. Прихильників «нашої Юлі» заспокоїмо: лідерку БЮТ ніхто не образив і не скривдив. Навпаки, леді Ю отримала масу позитивних емоцій, від чого й розридалася: вона відвідала свою рідну школу.

Завтра в Україні офіційно починається виборчий процес. Але цей старт стосується тільки перегонів на тій доріжці, фінішем якої є Верховна Рада. А от із виборами до місцевих органів влади виникають нові проблеми. До недосконалості відповідного закону, яка стала приводом для численних заяв про потребу розведення у часі загальних та мiсцевих виборів, додалася ще й непунктуальність нашої Верховної Ради. Річ у тому, що, згідно з тим-таки «сирим» законом, саме парламент уповноважений оголосити про дату проведення місцевих виборів. І має зробити це за 120 днів до дня народного волевиявлення, тобто до 26 листопада. Відтак сьогоднішня п'ятниця — останній термін, коли парламентарії могли прийняти відповідну постанову. Але вони цю нагоду змарнували. Цього тижня депутати працюють в округах, і жодних позачергових сесій вони не призначали. Поїзд рушив, і місцеві вибори-2006 отримали перший дзвіночок нелегітимності.

Виборчий процес, який офіційно стартує вже 26 листопада, змушує партії пожвавитися у пошуку формату походу на вибори. А з цим у нашого політикуму проблем, здається, є як ніколи багато. От взяти, приміром, «Трудову Україну». Лаялися партійці Валерія Коновалюка із соратниками Володимира Сівковича, аж поки не зрозуміли, що через розборки «пролетіти» можуть усі. Проблема полягає в тому, що Міністерство юстиції, до якого звернулися обидва крила «Трудової України», не змогло розсудити партію.

Пізно ввечері минулої п'ятниці в центрі Тернополя, поблизу приміщення облдержадміністрації та облради, було побито активіста крайової організації партії «Пора».

Виконуючи розпорядження свого столичного керівництва, хлопець із дівчиною якраз розклеювали плакати «Пора їх спитати» із зображеннями трьох відомих українських політиків — Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка та Володимира Литвина.

Учорашній святковий Майдан почав наповнюватися людьми з помаранчевою символікої ще зранку. Вже близько першої — за п'ять годин до початку офіційної частини, незважаючи на лапатий сніг, тут зібралося близько десятка тисяч чоловік. Давала про себе знати і славнозвісна самоорганізація «помаранчевих» — з розмов у людському морі «УМ» дізналася, що тут готові до можливих провокацій. Готова була до цього й міліція. В усіх напрямках до Майдану правоохоронці виставили кордони. І хоча контроль був не жорстким, на можливі загрози правоохоронці реагували чітко.

1300 міліціонерів сьогодні — в День свободи — забезпечуватимуть правопорядок у центрі Києва. Заходи безпеки буде посилено, але, повідомив напередодні начальник київської міліції Вiталiй Ярема, це не перешкоджатиме вільному просуванню демонстрантів по Майдану та Хрещатику. Рух автомобілів у центрі Києва з 10-ї ранку до 10-ї вечора буде перекрито.

Учора на Банковій спостерігалося певне дежа-вю — як і рік тому, Адміністрацію Президента від революціонерів охороняли до десятка рядів правоохоронців із касками. Однак різниця полягала в тому, що по той бік барикад сиділи не представники влади Кучми, а обрана тими ж революціонерами влада Ющенка. Окрім того, обличчя правоохоронців у порівнянні з минулорічними подіями були набагато добрішими, і багато хто з них навіть усміхався, сприймаючи цю акцію як передвиборчий піар. Рівно за рік після початку Помаранчевої революції члени тепер уже партії «Пора» прийшли під президентський секретаріат, щоб вимагати від влади пропустити прихильників демократичних цінностей на площу перед ним.

Партія «Народний союз «Наша Україна» минулої п'ятниці зробила вагому заявку на підвищення свого рейтингу та взагалі перебудову політичного ландшафту України, що склався після початку вересня. По-перше, рада НСНУ, за порадою лідера — Віктора Ющенка, — обрала новий склад президії, і в ньому, за великим рахунком, немає людей, на яких висять гирі «корупційного скандалу». Найодіозніша постать у «Нашій Україна» — Петро Порошенко — сам відмовився від входження у президію, яку вважають прообразом верхівки виборчого партсписку. Загалом до керівного органу НСНУ одностайно обрано сімох чоловіків: Романа Безсмертного, Юрія Єханурова, Бориса Беспалого, Івана Васюника, Миколу Катеринчука, Миколу Мартиненка та Павла Жебрівського.